Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Ухвалою
від 29 квітня 2025 року
у справі № 181/756/23
Цивільна юрисдикція
Щодо наслідків припинення права власності іноземця на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, переданої в оренду, шляхом їх конфіскації
ФАБУЛА СПРАВИ
ФГ «Птиця А.П.» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, в якому просив припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за категорією земель відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Суд першої інстанції заочним рішенням позовні вимоги задовольнив.
Апеляційний суд ухвалою апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Птиця А.П.» закрив. Апеляційний суд, встановивши в межах відкритого апеляційного провадження, що внаслідок нікчемності договорів оренди земельної ділянки у ОСОБА_1 і ФГ «Птиця А.П.» не виникло відповідних суб`єктивних прав та обов`язків оренди, крім тих наслідків, що пов`язані з їх недійсністю, і заочним рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ФГ «Птиця А.П.», апеляційний суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до вимог підпункту «е» частини першої статті 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки (пункт «в» частини першої статті 143 ЗК України).
Відповідно до частини другої статті 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Норма частини п'ятої статті 41 Конституції України передбачає, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Орендарями земельних ділянок можуть бути, зокрема громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави (пункт «в» частини другої статті 5 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України керується змістом самої протиправної дії, її антисоціальним характером, а також значущістю порушених прав і свобод людини та громадянина внаслідок вчинення такого правочину.
При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо тих, які стосуються суттєвих основ правопорядку.
З огляду на зазначене можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.
ВИСНОВКИ: суд першої інстанції, урахувавши вимоги вказаних норм права, дійшов висновку, що відповідач як громадянка іноземної держави набув на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення та не відчужив її протягом строку, встановленого статтею 81 ЗК України, у зв`язку із чим право власності на спірну земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду на користь держави, а сама земельна ділянка - продажу на земельних торгах.
При цьому аналіз норм Закону України «Про оренду землі», зокрема частини першої статті 4 Закону України «Про оренду землі» у взаємному зв`язку з положеннями пункту «в» частини другої статті 5 цього Закону, дає підстави для висновку, що орендодавцем земельної ділянки не можуть бути іноземці.
Таким чином, внаслідок нікчемності договору оренди земельної ділянки у відповідачів не виникло відповідних суб'єктивних прав та обов`язків оренди, крім тих наслідків, що пов`язані з його недійсністю.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: припинення земельних прав, припинення речових прав, наслідки конфіскації землі
