Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 червня 2026 року
у справі № 538/1109/25
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єднану земельну ділянку, площа якої значно перевищує площу ділянок, що є предметом спору про витребування
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі сільської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротех-Гарантія», про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації об'єднаної земельної ділянки, про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації об'єднаної земельної ділянки та витребування з незаконного володіння земельних ділянок.
Прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд: накласти арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 26,0001 га, яка перебуває у її володінні на праві приватної власності; заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки; заборонити іншим особам вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію прав на земельну ділянку; заборонити органам реєстрації земельних ділянок вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію відомостей (змін до них) на земельну ділянку.
Ухвалою районного суду заяву прокурора про забезпечення позову задоволено.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу районного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За вимогами пункту 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії (пункти 1, 2).
Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
ВИСНОВКИ: суди в цій справі зробили висновок про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, заборони відповідачці розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки, заборони іншим особам вчиняти дії щодо реєстрації прав на земельну ділянку, а також заборони органам реєстрації земельних ділянок вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію відомостей (змін до них) на об'єднану земельну ділянку.
Поза увагою та оцінкою судів залишилися обставини про те, що предметом заявлених вимог є ділянка площею 12 га, водночас забезпечено позов, зокрема, накладенням арешту на земельну ділянку площею 26,0001 га.
Співмірність обраних позивачем видів забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами суди не дослідили, не врахувавши, що під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, чого в цій справі судами зроблено не було, адже виділені матеріали взагалі не містять позовної заяви, а оскаржувані судові рішення зміст заявлених позовних вимог коректно не відображають (наведено лише назву позовних вимог без викладу конкретних підстав і предмета позову).
З цих підстав не можна погодитися з висновками судів про задоволення заяви щодо забезпечення позову в повному обсязі, оскільки в справі не встановлено необхідних для вирішення такої заяви обставин.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист земельних прав, умови забезпечення позову, підстави накладення арешту на майно
