Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2026 року
у справі № 383/1513/23
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності правових підстав для підписання кожного аркушу договору договору оренди землі
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення з незаконного володіння та скасування державної реєстрації.
В обґрунтування позову зазначала, що є власником земельної ділянки.
Вказувала, що нібито між нею та ОСОБА_2 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який було зареєстровано у сільській раді. Примірник договору оренди землі ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не отримувала, спірний договір не укладала і не підписувала, тому договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відсутність підпису на договорі означає відсутність волевиявлення на укладення такого договору.
Районний суду рішення позов задовольнив.
Апеляційний суд постановою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 звертає увагу, що апеляційний суд дії відповідача щодо самовільного використання спірної земельної ділянки помилково не визнав незаконними та такими, що створюють позивачці перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, оскільки договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладався. Підтвердженням цьому є висновок експерта за результатами проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи, згідно з яким підписи на спірному договорі не належать позивачці, тому підроблений підпис позивачки у договорі унеможливлює визнання цього правочину укладеним
Правова позиція Верховного Суду: згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Доводи касаційної скарги про те, що позивачка не підписувала спірний договір оренди земельної ділянки спростовуються матеріалами справи, зокрема висновком експерта, про те, що на 1-й та 2-й сторінках у графах «гр. ОСОБА_1 ______», виконані не самою ОСОБА_1, а іншою особою, з деяким наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_1; на 3-й та 4-й сторінках договору у графах «гр. ОСОБА_1 _____», виконані самою ОСОБА_1.
Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, а позивачка виявила свою волю на укладення договору в момент досягнення згоди з усіх його істотних умов, підписавши договір.
Висновки: нормами ЦК України та Закону України «Про оренду землі» не передбачено підписання кожного аркушу договору.
Ключові слова: порядок укладення договору, зміст договору оренди, вимоги до підписання договору
