Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2025 року
у справі № 686/20292/23
Цивільна юрисдикція
Щодо умов визнання правочину недійсним на підставі ст. 233 ЦК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Позивачка продала відповідачці належну їй земельну ділянку. Стверджувала, що цей продаж відбувся під впливом тяжкої обставини: позивачка є особою похилого віку та мала намір встановити пам`ятники для двох її померлих синів, на що не мала коштів, бо єдиним джерелом доходу є пенсія; на утриманні позивачки перебуває син, який є особою з інвалідністю ІІІ групи та потребує постійного лікування. Наголошувала, що уклала договір із відповідачкою на вкрай невигідних для себе умовах, бо довелося продати земельну ділянку за 45 000,00 грн, хоча її ринкова ціна на той час становила 711 520,00 грн. Тому просила суд визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним як правочин, який вчинений під впливом тяжкої обставини.
Суди першої й апеляційної інстанцій вважали позов обґрунтованим. Виснували, що позивачка уклала договір купівлі-продажу під впливом тяжкої обставини (похилий вік, слабкий стан здоров`я, складне матеріальне становище) та на вкрай невигідних умовах (продаж за суттєво нижчою ціною, ніж ринкова).
ОЦІНКА СУДУ
Для визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України обов`язковою є сукупність таких умов: наявність тяжкої обставини, під впливом якої особа вчинила правочин, і вчинення цього правочину на вкрай невигідних умовах. Для висновку про задоволення позову недостатньо оцінити виключно аргументи позивачки.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).
Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (частина перша статті 233 ЦК України).
Умовами визнання такого правочину недійсним є: а) наявність тяжкої обставини, що «змусила» особу вчинити правочин; б) те, що цей правочин вона вчинила на вкрай невигідних умовах. Для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджує вживання у частині першій статті 233 ЦК України сполучника «і», за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов. Якщо умови договору (наприклад, ціна, процентна ставка чи інше зустрічне надання) порівняно зі звичайними умовами договорів цього виду, які існують у відповідний момент, є значно невигідними для однієї зі сторін, і тільки в силу тяжкої обставини вона прийняла ці умови, такий договір можна визнати недійсним на підставі статті 233 ЦК України
ВИСНОВКИ: для визначення того, які правочини можна кваліфікувати як вчинені під впливом тяжкої обставини, слід з'ясувати зміст поняття «вкрай невигідні умови», яким оперує припис частини першої статті 233 ЦК України. Це поняття є оцінювальним. Тому для кваліфікації певного договору як вчиненого на вкрай невигідних умовах варто порівнювати умови такого договору із умовами договорів того ж виду, які зазвичай укладають у цивільному обороті. Якщо умови договору (наприклад, ціна, процентна ставка чи інше зустрічне надання) порівняно зі звичайними умовами тогочасних договорів цього виду є суттєво, значно невигідними для однієї зі сторін, і тільки в силу тяжкої обставини ця сторона приймає відповідні умови, то такий договір можна визнати недійсним на підставі статті 233 ЦК України.
Тяжкими обставинами можуть бути: тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства й інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно вчинити правочин. Особа має його вчинити добровільно, без насильства, обману чи помилки. Повинна довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не вчинила б узагалі або вчинила б не на таких умовах
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оспорювані правочини, захист земельних прав, недійсність правочинів