Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 червня 2026 року
у справі № 645/5702/24
Цивільна юрисдикція
Щодо фраудаторного правочину, на підставі якого боржник який відчужує майно на користь свого адвоката
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус міського нотаріального округу області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Універсального характеру для кваліфікації правочину як вчиненого на шкоду кредитору набула така «формула»: пункт 6 статті 3 ЦК України + статті 13 ЦК України = фраудаторність правочину; застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, належать: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника); відсутність заборони чи арешту не виключає кваліфікацію правочину як фраудаторного, оскільки для оспорення правочину, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України), важливим є те, що учасники цивільного обороту використовують приватний інструментарій всупереч його призначенню, принципу доброї совісті та, зокрема, для, унеможливлення звернення стягнення на майно боржника.
Пов'язаність осіб, які вчиняють фраудаторний правочин може бути досить різноманітною. Зокрема, між особами які вчиняють фраудаторний правочин можуть бути родинні, квазіродинні відносини, інші цивільні відносини чи навіть трудові.
ВИСНОВКИ: боржник, який відчужує майно на підставі договору купівлі-продажу на користь свого адвоката після постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви боржника про перегляд заочного рішення, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорюваний договір купівлі-продажу, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
За таких обставин суд робить висновок про те, що оспорюваний правочин слід кваліфікувати як фраудаторний.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, межі здійснення цивільних прав, принцип неприпустимості зловживання правом