Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 червня 2022 року
у справі № 904/4790/20
Господарська юрисдикція
Щодо підстав для виникнення в учасників товариства переважного права на придбання частки
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Агро-Комплект", які є учасниками ТОВ Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" (далі - Товариство), звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ТОВ Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект"; ТОВ "Агро-Комплект ЛТД"; Приватний виконавець виконавчого округу області; Приватний нотаріус міського нотаріального округу, про:
- переведення пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі Товариства прав і обов'язків покупців (стягувачів) за договором про передачу майна (майнових прав), а саме частки у статутному капіталі Товариства, від боржника ОСОБА_3 стягувачу ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження;
- визнання недійсним цього договору та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства;
- скасування реєстраційної дії щодо виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_3 та включення - ОСОБА_4;
- скасування реєстраційної дії щодо виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4 та включення ОСОБА_5.
Рішенням господарського суду, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
Отже, закон прямо та буквально передбачає переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, тобто переважне право купівлі, що виникає лише у разі продажу такої частки за договором купівлі-продажу. Учасники товариства не мають переважного права на набуття права власності на частку у разі її відчуження іншим шляхом.
Договір про передачу майна (майнових прав) від боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, укладеного відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", за своє природою не є безоплатним, оскільки у такому разі стягувач за згодою сторін набуває майно за ціною, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням з боржника.
Водночас, оплатність такого договору не є безумовною підставою для висновку, що він за своєю природою є договором купівлі-продажу, до якого застосовується правила відповідно до статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Цивільний кодекс України не містить виключний перелік видів договорів. Сторони є вільними в укладенні договору та мають право укладати також інші договори, які передбачені іншими актами цивільного законодавства. У даному випадку укладання такого договору передбачено Законом України "Про виконавче провадження". Особливістю такого договору є те, що він укладається під час виконавчого провадження з метою виконання судового рішення та захисту прав стягувача, без застосування процедури примусової реалізації частки.
У даному випадку особливістю є те, що сторони не самостійно визначають правову природу чи певним чином називають, а його укладання прямо передбачено законом. Учасники товариства мають право відчужувати свою частку шляхом укладення будь-якого договору, а не виключно шляхом укладення договору купівлі-продажу, міни чи дарування.
Такий договір не є договором купівлі-продажу, але до нього та порядку його укладання застосовується аналогічні правила в силу закону, оскільки відповідно до відсильної норми частини п'ятої статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону.
ВИСНОВКИ: учасники товариства мають переважне право на придбання частки не лише при укладенні договору купівлі-продажу, а й у разі звернення стягнення на частку учасника товариства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи захисту корпоративних прав, порядок звернення стягнення на майно, права учасників товариства
