Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 травня 2026 року
у справі № 910/10905/21
Господарська юрисдикція
Щодо характеру спору у разі зміни предмета позову з вимоги про повернення частки у статутному капіталі товариства на вимогу про витребування майна, яке було внеском до статутного капіталу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2 звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрист. Консалт", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Проскурня Тетяна Олександрівна, Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович про визнання недійсними договорів, рішення та актів, скасування реєстраційних дій, застосування наслідків недійсності правочину,
Ухвалою господарського суду Київської області заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задоволено; закрито провадження у справі № 910/10905/21. В ухвалі також повідомлено, що даний спір зі зміненими вимогами має розглядатись Києво-Святошинським районним судом Київської області.
Постановою апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Київської області. Направив справу № 910/10905/21 до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
ОЦІНКА СУДУ
Перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, охоплює, зокрема, спори, пов`язані з зі створенням, діяльністю юридичної особи, та спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі.
Спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи (частина 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне майно, щодо якого заявлено позовні вимоги, було майновим внеском (часткою 100%) до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113", яке вибуло з його власності через вчинення певних дій, та у подальшому відчуження цього майна, а саме частки 100% у статутному капіталі Товариства.
Позивач звернувся з первісними вимогами у вигляді повернення йому права власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, а у подальшому змінив цю вимогу на вимогу про витребування майна, яке за наведених вище підстав позову, продовжувало бути такою часткою. Водночас, з матеріалів справи та заяв по суті спору вбачається, що спірне майно переходило від відповідача-2 ( ОСОБА_3 ) до відповідача-3 ( ОСОБА_4 ), а потім (можливо) від відповідача-3 до ОСОБА_5 як статутний капітал (майновий внесок до нього) Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113" у зв`язку з придбанням вказаними особами 100% частки у Товаристві, а у подальшому до ОСОБА_1.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, а судом касаційної інстанції в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не переоцінюється, на момент винесення судом першої інстанції ухвали суду матеріали справи не містили жодного договору чи іншого розпорядчого документа, за яким спірне майно втратило статус внеску до статутного капіталу Товариства і стало просто нерухомим майном, яке набуте відповідачем-4 просто як фізичною особою, а не у складі корпоративних прав.
ВИСНОВКИ: апеляційним господарським судом також встановлено, що позивач не подавав заяв про зміну підстав позову, тобто змінюючи первісно обраний спосіб захисту, позивач не змінював підстави спору у цій справі. Так, позивач звернувся з первісними вимогами у вигляді повернення йому права власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, а у подальшому змінив цю вимогу на вимогу про витребування майна, яке за наведених вище підстав позову, продовжувало бути такою часткою.
З огляду на характер та зміст спірних правовідносин, беручи до уваги те, що позивач не змінював підстави позову, а також враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини того, що на момент винесення судом першої інстанції ухвали суду матеріали справи не містили жодного договору чи іншого розпорядчого документа, за яким спірне майно втратило статус внеску до статутного капіталу Товариства і стало просто нерухомим майном, яке набуте фізичною особою, а не у складі корпоративних прав, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у даній справі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ознаки корпоративного спору, захист корпоративних прав, господарська юрисдикція
