Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 липня 2022 року
у справі № 683/2422/19
Цивільна юрисдикція
Щодо поширення позовної давності на вимогу про визнання недійсним державного акта про право власності на землю
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру, сільської ради, ОСОБА_2, про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_3.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю, виданий сільською радою на ім`я ОСОБА_3. В іншій частині позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
У приватному праві не передбачалося нікчемності для оспорюваного державного акта про право власності на землю. Заявляти вимогу про визнання недійсним державного акта про право власності на землю може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею державного акту про право власності на землю. Тобто, оспорювання акта відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання акта).
У цивільному законодавстві закріплено об'єктивні межі застосування позовної давності. Об'єктивні межі застосування позовної давності встановлюються:
- прямо (стаття 268 ЦК України). Серед переліку вимог, на які позовна давність не поширюється (стаття 268 ЦК України), відсутня вимога про визнання недійсним державного акту про право власності на землю;
- опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у пункті 96 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову.
ВИСНОВКИ: вимога про визнання недійсним державного акта про право власності на землю є «вимогою» у розумінні статей 256, 268 ЦК України. З урахуванням того, що оспорювання акта відбувається за волею відповідної особи, законодавець не передбачив конструкцію нікчемності акта, то на таку вимогу має поширюватися позовна давність. Тобто сутність вимоги про визнання недійсним державного акта про право власності на землю не виключає застосування до неї позовної давності. По своїй суті вимога про визнання недійсним державного акта про право власності на землю не може бути кваліфікована як негаторний позов.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила застосування позовної давності, земельні спори, оскарження актів про право власності на землю, строки звернення до суду
