Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 липня 2022 року
у справі № 908/3468/13[2]
Господарська юрисдикція
Щодо належного судового повідомлення учасника судового процесу
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 25.04.2018 у справі № 800/547/17
та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 27.11.2019 у справі № 913/879/17
від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19
від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б
від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" третя особа подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій заявила клопотання про поновлення пропущеного строку обґрунтоване тим, що в останньому судовому засіданні вона участі не брала, а про наявність рішення дізналась 28.06.2021, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 04.08.2021.
Ухвалами суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху з мотивів несплати судового збору та у зв'язку з визнанням неповажними причин пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно.
Ухвалою суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу у зв`язку з неусуненням скаржником допущених недоліків.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом, для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
ВИСНОВКИ: направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий статус учасників справи, право на доступ до судових рішень, апеляційне провадження, поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, порядок вручення судових рішень, перебіг процесуального строку, механізм залишення апеляційної скарги без руху, вимоги до форми і змісту апеляційної скарги
