Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 лютого 2023 року
у справі № 990/23/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо правомірності викладення положень нормативного акта, яке передбачає особливі варіанти регулювання окремих випадків
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Президента України, у якому просила визнати протиправним та нечинним Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), в частині підпункту 16 пункту 116 та пункту 64.
На обґрунтування своїх вимог позивачка посилається, зокрема, на те, що підпункт 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 суперечить статті 2 Закону України «Про відпустки», частині восьмій статті 10-1, частині п'ятій статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Свою позицію мотивує тим, що згідно з нормативно-правовими актами, які мають вищу юридичну силу, при вибутті у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за працівником зберігається місце роботи (посада). Однак оскаржуваний підпункт Положення № 1153/2008 дозволяє звільнення з посади, що, відповідно, свідчить про його протиправність. Позивачка висловлює й позицію про те, що підпункт 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 не відповідає Конституції України, оскільки за змістом статті 106 Конституції України Президент України не наділений повноваженнями встановлювати інші норми задля правового регулювання відносин, пов'язаних з відпусткою, ніж передбачені законами.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням позов задовольнив частково: визнав протиправним і нечинним підпункт 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 у редакції підпункту 30 пункту 1 Указу Президента України від 14 листопада 2016 року № 503/2016 щодо зарахування військовослужбовця в розпорядження відповідного командира у разі перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У решті позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
За пунктом 1 Положення № 1153/2008 цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі. Окремі його положення регулюють особливості проходження цієї служби в період відпусток у зв`язку з вагітністю та пологами, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), тобто є правилами поведінки для тих чи інших конкретних ситуацій з індивідуально визначеними ознаками.
Оскаржуваним пунктом 116 Положення № 1153/2008 встановлені випадки зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання, в тому числі час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками) - до закінчення відпустки по догляду за дитиною (підпункт 16 пункту 116 Положення № 1153/2008).
Проекти актів Президента України мають бути якісними, погодженими з відповідними органами, установами та організаціями, а також відповідати чинному законодавству.
Особливістю нормативно-правового акта є те, що він спрямований на регулювання суспільних відносин з невизначеним колом осіб і розрахований на неодноразове застосування. Відповідно, визнання нечинним нормативно-правового акта впливатиме на права, свободи, інтереси та обов`язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі нечинного нормативно-правового акта.
Відтак питання правомірності/протиправності нормативно-правового акта підлягає вирішенню в межах судового розгляду.
У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов правильного висновку про відсутність перевищення повноважень Президента України при затвердженні Положення № 1153/2008.
ВИСНОВКИ: викладення положень нормативного акта, яке передбачає особливі варіанти регулювання окремих випадків, не може вважатись перевищенням повноважень розробника акта.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження нормативно-правових актів, соціальний захист військовослужбовців, право на відпустки
