Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 лютого 2023 року
у справі № 990/23/22[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо колізійності норм стосовно порядку присвоєння чергового військового звання у період перебування військовослужбовця в соціальній відпустці
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Президента України, у якому просила визнати протиправним та нечинним Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), в частині підпункту 16 пункту 116 та пункту 64.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням позов задовольнив частково: визнав протиправним і нечинним підпункт 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 у редакції підпункту 30 пункту 1 Указу Президента України від 14 листопада 2016 року № 503/2016 щодо зарахування військовослужбовця в розпорядження відповідного командира у разі перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У решті позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Протиправність пункту 64 Положення № 1153/2008 позивачка обґрунтовує тим, що він суперечить пункту 48-1 цього ж Положення, оскільки оскаржуваний пункт встановлює неможливість присвоєння чергового військового звання під час перебування військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а пункт 48-1 встановлює, що час перебування в такій відпустці зараховується до строку вислуги у військовому званні. Позивачка вважає, що застосуванню підлягає пункт 48-1 Положення № 1153/2008, а пункт 64 цього Положення є протиправним і нечинним.
Позивачка вважає, що пункт 64 суперечить пункту 48-1 Положення № 1153/2008, оскільки, з одного боку, законодавство встановлює, що час перебування в соціальній відпустці зараховується до строку вислуги у військовому званні (із чим позивачка погоджується), а з іншого боку - у період такої відпустки чергове звання не присвоюється (із чим вона не погоджується). При цьому позиція позивачки в цій частині полягає здебільшого в тому, що після закінчення мінімального строку вислуги в конкретному військовому званні чергове звання має присвоюватися в максимально стислий термін після досягнення військовослужбовцем права на отримання чергового звання, незалежно від того, чи перебуває такий військовослужбовець у будь-якому з видів відпусток, у тому числі й по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 64 Положення № 1153/2008 зі змінами, внесеними згідно з указами Президента від 26 жовтня 2012 року № 613/2012 «Про внесення змін до Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153», № 417/2015, чергове військове звання не присвоюється під час перебування військовослужбовця в розпорядженні відповідного командира, у відпустці по догляду за дитиною або усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від виконання службових повноважень на посаді, відсторонення від посади.
Така редакція цього підпункту є чинною і станом на час розгляду цієї справи.
Відповідно до абзацу третього пункту 48 Положення № 1153/2008 у редакції Указу Президента № 417/2015 час перебування військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною не зараховується до строку вислуги у військовому званні.
Така редакція абзацу третього пункту 48 Положення № 1153/2008 була чинною до дня набрання чинності Указом № 372/2020, що відбулося 05 вересня 2020 року.
З 05 вересня 2020 року абзац третій пункту 48 Положення № 1153/2008 не містить положень про те, що час перебування військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною не зараховується до строку вислуги у військовому званні, натомість із цього дня набрав чинності новий пункт 48-1 Положення № 1153/2008, який навпаки встановлює, що до строку вислуги у військовому званні зараховується час перебування військовослужбовця у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку.
ВИСНОВКИ: проаналізувавши пункти 64 та 48-1 Положення № 1153/2008, а також доводи позивачки в цій частині, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність суперечностей у цій частині, адже пункт 48-1 Положення № 1153/2008 визначає порядок обрахунку строку вислуги у військовому званні, а пункт 64 Положення № 1153/2008 встановлює застереження щодо моменту присвоєння чергового звання. Тобто підстав вважати, що вони по-різному регулюють питання порядку присвоєння чергового звання немає. Зазначені норми мають відмінні предмети регулювання. Інших доводів, які б свідчили про незаконність пункту 64 Положення № 1153/2008, позивачка не навела.
Отже, та обставина, що законодавець у пункті 64 Положення № 1153/2008 установив неможливість присвоєння чергового військового звання під час перебування військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не дає підстав для висновку, що це суперечить порядку розрахунку строку вислуги у військовому званні, який закріплено в пункті 48-1 Положення № 1153/2008.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з наведеним висновком цього суду щодо безпідставності вимог визнання незаконним оскаржуваного пункту 64 Положення № 1153/2008, який, з її погляду, суперечить пункту 48-1 цього Положення. Суд вірно указав на відсутність підстав стверджувати про існування колізії між цими нормами, оскільки вони регулюють різні питання, а звідси - про незаконність оскаржуваної норми Положення № 1153/2008. Наведені нормативно-правові приписи відповідають принципам законності та юридичної визначеності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження нормативно-правових актів, соціальний захист військовослужбовців, право на відпустки
