Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 січня 2023 року
у справі № 183/3452/19[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов зупинення перебігу строків давності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за:
- ч. 4 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;
- ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасовано. В цій частині ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено покарання:
- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
ВИСНОВКИ: зупинення досудового розслідування чи судового провадження у зв`язку з розшуком підозрюваного/обвинуваченого саме собою не свідчить про ухилення від слідства чи суду. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України в такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення від органів досудового розслідування чи суду. Тобто мають бути наявні дві обставини, доведений факт ухилення від слідства чи суду, та наявність процесуального рішення (у якому цей факт зафіксовано) про зупинення провадження і вжиття відповідних заходів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення від кримінальної відповідальності, правила обчислення строків давності, ознаки ухилення від слідства, ознаки ухилення від суду
