Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 лютого 2025 року
у справі № 554/6326/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо добровільної здачі бойових припасів за наявності в діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Апеляційний суд ухвалою вирок районного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частина 1 ст. 263 КК України встановлює відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Водночас суд першої інстанції зауважив, що він не приймає доводи про відсутність прямого умислу в ОСОБА_8 на носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, оскільки остання їх носила та зберігала не в порядку визначеному законом.
Разом з тим, ч. 3 ст. 263 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) передбачає, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
Надалі Законом України «Про внесення зміни до статті 263 Кримінального кодексу України щодо скасування відповідальності у випадках добровільної здачі зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв» № 2150-IX від 24 березня 2022 року, який набрав чинності 03 квітня 2022 року, положення ч. 3 ст. 263 КК України викладено в такій редакції: «Не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої».
Відповідно до пояснювальної записки вказаного закону, метою внесених у ч. 3 ст. 263 КК України, було виключно скасування кримінальної відповідальності за статтею 263 КК України у випадках добровільної здачі особою зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв.
Аналіз вказаної норми, зокрема і внесених змін до неї, свідчить про відсутність кримінальної відповідальності за одночасної наявності двох умов: 1) вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 ст. 263 КК України; 2) добровільна здача органам влади цієї зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв.
ВИСНОВКИ: наявність в діях ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не виключає добровільної видачі бойових припасів органам влади, та більш того є складовою цієї добровільної видачі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: посткримінальна поведінка, незаконний обіг небезпечних предметів, кримінально-правові наслідки добровільних дій, злочини проти громадської безпеки, умови звільнення від кримінальної відповідальності
