Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 квітня 2023 року
у справі № 606/1059/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо врахування позиції потерпілого у справах про вчинення кримінального правопорушення у сфері безпеки руху
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду. Призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286-1 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає про безпідставне врахування апеляційним судом думки потерпілого при призначенні засудженому покарання, адже вона не є вирішальною.
Правова позиція Верховного Суду: однією з обов'язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання.
Правова конструкція ч. 1 ст. 69 КК України законодавцем побудована таким чином, щоб суди в ході реалізації ними своїх дискреційних повноважень під час призначення винуватій особі покарання в кожному конкретному випадку вмотивовано аргументували істотність зниження ступеня тяжкості вчиненого діяння. Тобто встановлення лише факту наявності не менше двох пом'якшуючих обставин не може автоматично тягнути застосування ст. 69 КК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що приписи ст. 69 КК України про призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом'якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Тобто для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені пом'якшуючі покарання обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте у будь-якому разі встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
Так, апеляційний суд, визнавши щире каяття, визнання винуватості, виявлення жалю з приводу вчиненого, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування в повному обсязі заподіяної потерпілому шкоди обставинами, що пом'якшують ОСОБА_7 покарання, не обґрунтував того, як ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим діяння, наслідком якого є заподіяння шкоди здоров'ю особи та безпідставно застосував при призначенні ОСОБА_7 покарання норму, передбачену ст. 69 КК України.
Більш того, не надав суд у своєму рішенні оцінки тим обставинам, що ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, взявши двох пасажирів керував транспортним засобом, тим самим поставивши під небезпеку не лише своє життя і тих осіб, які перебували з ним в автомобілі, а й інших учасників дорожнього руху, грубо порушив правила дорожнього руху, допустив ДТП в результаті якого один з пасажирів отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Висновки: позиція потерпілого, який наполягав на призначенні засудженому покарання не пов`язаного із ізоляцією від суспільства, а також обставина відшкодування йому в повному обсязі завданої шкоди, не мають вирішального значення, з огляду на суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому діяння у сфері безпеки руху.
Ключові слова: пом’якшення покарання, оцінка посткримінальної поведінки, небезпечність злочинного діяння
