Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 березня 2023 року
у справі № 143/1356/21
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів фермерських господарств з іншими юридичними особами з приводу користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постановах
від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц
від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц
від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц
від 16 січня 2019 року у справі № 483/1863/17
від 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17
ФАБУЛА СПРАВИ
Фермерське господарство «Вацлавівське» (далі - ФГ «Вацлавівське») звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ), ОСОБА_1, треті особи: фермерське господарство «ОСОБА_16», ОСОБА_2 - ОСОБА_15, про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України, яким було задоволено скаргу засновника ФГ «ОСОБА_16» - ОСОБА_16 на рішення державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу МЮУ, яким було задоволено скаргу ОСОБА_16 та скасовано рішення державних реєстраторів, на підставі яких позивачем було набуто право оренди на земельні ділянки.
Установлено, позивач ФГ звернувся до суду з позовом до МЮУ та до ОСОБА_16 як одного із засновників (керівника) ФГ «ОСОБА_16» про визнання протиправним та скасування наказу МЮУ, який звертаючись до МЮУ із скаргою вважав, що порушено його корпоративні права вищевказаними реєстраційними діями, в результаті яких ФГ «ОСОБА_16» втратило право оренди ряду земельних ділянок.
Отже висновки судів попередніх інстанцій про те, що, оскільки одним із відповідачів є фізична особа ОСОБА_16 то спір є цивільно-правовим, є безпідставними з огляду на та, що ОСОБА_16 таких правовідносинах є не фізична особа, а засновник фермерського господарства.
ВИСНОВКИ: оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна юрисдикція, господарська юрисдикція, земельні відносини, правовий статус фермерського господарства, землекористування
