Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 квітня 2023 року
у справі № 569/11753/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо недопустимості протоколів тимчасових доступів до документів у зв’язку з ненаданням слідчим суддею дозволу на вилучення оригіналів документів, до яких слідчому надано доступ
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор стверджує, що суди дійшли помилкового висновку про визнання ряду письмових доказів недопустимими та неналежними, зокрема протоколів тимчасових доступів до речей і документів через відсутність в ухвалах слідчих суддів окремих вказівок про можливість вилучення оригіналів чи копій документів.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що у клопотаннях слідчого про надання йому тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні Управління ДМС України, йшлося про тимчасовий доступ до документів з можливістю вилучення їх оригіналів.
Вказані клопотання слідчого ухвалами слідчого судді були задоволені в повному обсязі. Тобто слідчим суддею надавались дозволи на тимчасовий доступ до документів включно з можливістю вилучення оригіналів таких документів.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі надання слідчим суддею тимчасового доступу до документів, йдеться не лише про можливість ознайомлення із ними, а й про можливість виготовлення копій таких документів або ж їх вилучення. Зі змісту ч. 1 ст. 159 КПК України слідує, що такий тимчасовий доступ полягає у наданні стороні кримінального провадження можливості вчинити одне або кілька діянь, які безпосередньо вказані у цій статті, а саме: можливості ознайомитися з відповідними документами, зробити їх копії, вилучити їх.
Висновки: твердження судів попередніх інстанцій про недопустимість протоколів тимчасових доступів до документів з підстав ненадання слідчим суддею дозволу на вилучення оригіналів документів, до яких слідчому надано доступ, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Ключові слова: правомірність слідчої дії, повноваження слідчого судді, фіксація вилучених об’єктів
