Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 червня 2023 року
у справі № 448/362/22
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостиська зернова компанія» (далі - товариство), районної державної адміністрації (далі - райдержадміністрація), у якому просив:
- визнати припиненими його трудові відносини з товариством за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України, а також відносини представництва між ним як представником і товариством;
- зобов'язати райдержадміністрацію (в особі уповноваженого державного реєстратора) вчинити реєстраційні дії щодо зміни відомостей про товариство, які містяться в ЄДР: виключити з ЄДР відомості про позивача як директора товариства, додавши слова «трудові відносини припинено за рішенням суду», та як особи, яка може вчиняти дії від імені товариства, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Позивач, який є директором (одноосібним виконавчим органом) товариства з обмеженою відповідальністю, неодноразово звертався до цього товариства та до його єдиного учасника із заявою про звільнення з роботи. Однак загальні збори товариства, уповноважені на звільнення позивача, таку заяву не розглянули. На думку позивача, цим порушені його трудові права, зокрема бути звільненим із займаної посади за власним бажанням і на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі. Виснував, що спір треба розглядати за правилами господарського судочинства, бо він виник між товариством і його виконавчим органом - особою, яка має повноваження управляти цим товариством. Вважав похідною вимогу про зобов`язання райдержадміністрації вчинити реєстраційні дії зі зміни в ЄДР відповідних відомостей про товариство.
Апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством.
За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.
З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.
За змістом частини тринадцятої статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.
На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.
У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.
За обставинами справи № 448/362/22 позивач, виконуючи повноваження одноосібного виконавчого органу товариства, звернувся з позовом до самого товариства про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, а також про зобов`язання райдержадміністрації вчинити реєстраційні дії зі зміни відповідних відомостей про товариство в ЄДР. Отже, вимоги позивача спрямовані на припинення повноважень директора, обраного загальними зборами учасників товариства. Тому цей спір пов'язаний із управлінням товариством. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові відносини позивача з товариством, що не змінює корпоративного характеру такого спору.
Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.
Корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.
ВИСНОВКИ: спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ознаки корпоративних відносин, підстави припинення трудових відносин, звільнення директора, критерії розмежування судових юрисдикцій
