Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 травня 2023 року
у справі № 914/86/22
Господарська юрисдикція
Щодо порядку стягнення витрат на залучення перекладача у справах за участю іноземних осіб
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ТОВ "Меридіан А" звернулися до господарського суду з позовом до АТ "КРЕДОБАНК" та PKO Bank Polski S.A./ПКО Банк Польські С.А.(Польський акціонерний банк "Загальна Ощадна Каса") про визнання недійсними правочинів щодо застосування процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій АТ "КРЕДОБАНК" відповідно до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій АТ "КРЕДОБАНК".
Господарський суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, зазначений вище позов залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки позивачі не виконали вимог ухвали суду щодо перекладу документів, які необхідно надіслати відповідачу 2, що унеможливило дотримання процедури вручення судових документів у визначені законодавством строки.
ОЦІНКА СУДУ
Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 127 ГПК України.
З положень статті 127 ГПК випливає, що перекладач отримує винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до його службових обов`язків. Розмір витрат на оплату робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг перекладача повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь перекладача зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
В Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54, передбачено, що переклад документів, які підлягають врученню в порядку Конвенції, здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно зі статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України (відповідна норма міститься у статті 72 ГПК України), або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
Відповідно до статті 72 ГПК перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду. Перекладач має право на оплату виконаної роботи. Перекладач зобов`язаний здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють.
Таким чином, суд з урахуванням обставин справи має право обрати один із варіантів:
- покласти на одну із сторін обов`язок з перекладу судових документів;
- самостійно залучити перекладача для перекладу судових документів відповідно до вимог Конвенції.
При цьому суд відповідно до статті 125 ГПК України може: 1) стягнути витрати на залучення перекладача (здійснення перекладу документів для направлення відповідачеві - нерезиденту) з самого відповідача як забезпечення судових витрат; 2) зобов'язати відповідну сторону внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат.
Сам по собі статус міноритарного акціонера не означає відсутності у такої особи фінансової спроможності забезпечити залучення перекладача для перекладу документів з метою їх подальшого направлення відповідачу щодо повідомлення про розгляд справи, у якій позивач має намір захистити свої майнові інтереси.
ВИСНОВКИ: судова практика склалась таким чином, що витрати на залучення перекладача покладаються зазвичай на позивача як на зацікавлену особу щодо вирішення справи по суті. Разом з тим, після ухвалення рішення у справі, у разі задоволення позову, вартість таких витрат стягується з відповідача в порядку ГПК України. Сторона не може покладатися виключно на статус міноритарного акціонера для зміни усталеного порядку несення судових витрат.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: провадження з іноземним елементом, правила розподілу судових витрат, відшкодування витрат на перекладача
