Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 серпня 2023 року
у справі № 904/3100/21
Господарська юрисдикція
Щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору позики на підставі ст. 228 ЦК України
Фабула справи: Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - Установа) звернулася до суду з позовом до АТ «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «Укрдержцифра», фізична особа ОСОБА_1, про стягнення грошових коштів у розмірі 20 000 000,00 грн., а також нарахованих на суму основного боргу інфляційних втрат у розмірі 915 171,32 грн. та 3% річних у розмірі 229 755,22 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем, як гарантом виконання свого зобов'язання за банківською гарантією.
АТ «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» у зустрічному позові, який пред`явлений ним до Установи та ТОВ «Укрдержцифра», просило суд визнати недійсною, а також такою, що не підлягає виконанню, банківську гарантію, бенефіціаром за якою є Установа.
Рішенням господарського суду первісний позов задоволено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Справа в частині вирішення спору за первісним переглядалась судами неодноразово.
За результатами нового розгляду справи постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду в частині вирішення спору за первісним позовом скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову.
Мотивація касаційної скарги: Установа вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 228 ЦК України та Закону України «Про інноваційну діяльність», зокрема, в частині підстав для визнання договорів недійсними (нікчемними) через відсутність в них якихось відомостей, що не передбачені цим спеціальним законом. Так, за доводами Установи, суд апеляційної інстанції однією з підстав в обґрунтування нікчемності договору позики зазначив те, що типова форма договору про надання фінансування проектів та забезпечення виконання зобов`язання, яка затверджена рішенням правління Установи, не містить вимог щодо забезпечення виконання зобов`язання банківською гарантією, а, отже, звільняє від надання банківської гарантії.
Правова позиція Верховного Суду: правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені положеннями ст. 228 ЦК України, відповідно яких правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).
Отже зміст наведених норм свідчить про те, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо) сторонами правочину або однією зі сторін й повинна бути встановлена лише вироком суду, постановленим у кримінальній справі, що відповідає частині першій статті 62 Конституції України.
Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.
відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про інноваційну діяльність» фінансова підтримка Державною інноваційною фінансово-кредитною установою інноваційних проектів шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг здійснюється за умови наявності гарантій повернення коштів у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо.
Укладений Установою та ТОВ «Укрдержцифра» договір позики містить вимогу про обов'язковість отримання позикодавцем, зокрема, банківської гарантії, а, отже, у зазначеному аспекті укладений правочин не суперечить приписам ст. 19 Закону України «Про інновацій діяльність».
Висновки: що ж стосується типової форми договору про надання фінансування проектів та забезпечення виконання зобов`язання, то саме по собі незазначення у ньому як однієї з умов про необхідність отримання саме банківської гарантії (як однієї з можливих гарантій повернення коштів, крім поруки, іпотеки, застави) не може бути підставою для визнання нікчемним на підставі ст. 228 ЦК України фактично укладеного договору позики (у якому необхідність отримання, у тому числі, й банківської гарантії передбачена).
Ключові слова: акцесорне зобов'язання, недійсність правочинів, правовідносини з банками, порядок фінансування інноваційної діяльності
