Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 вересня 2023 року
у справі № 552/4291/22
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу встановлення факту проживання однією сім’єю з військовослужбовцем, що загинув
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства оборони України, ОСОБА_2-ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту батьківства.
Позивачка вказала, що її чоловік був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби. Солдат ОСОБА_6, виконуючи бойове завдання, загинув.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Мотивація касаційної скарги: Міністерство оборони України вказує, що між позивачкою та Міністерством оборони України фактично виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею та її дочкою певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця, не пов'язаного з будь-якими цивільними правами та обов'язками позивачки, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір може існувати лише у сфері публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
Правова позиція Верховного Суду: на майно, набуте ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у період їх проживання однією сім'єю, поширюється режим спільної сумісної власності подружжя. Діти спадкодавця, які є спадкоємцями першої черги, отримують право на спадкування частини майна, яке належало спадкодавцю на момент його смерті (частку у праві спільної сумісної власності), у зв`язку із чим позивачка і визначила співвідповідачами дітей спадкодавця, які, зокрема, подали заяви про прийняття спадщини.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Визначаючи, чи пов`язується з встановлення факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення ст. 1 ЦК України. За змістом частини першої ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини).
Висновки: за своїм предметом та правовими наслідками заявлені вимоги значною мірою пов`язані з приватно-правовими відносинами позивачки, її доньки та спадкоємців щодо майна, яке перебувало у спільній сумісній власності, та спадкового майна, яке залишилося після смерті спадкодавця-військовослужбовця, а також кола спадкоємців, а отже, не можуть не підлягати вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Ключові слова: адміністративна юрисдикція, адміністративне судочинство, встановлення батьківства
