Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 березня 2024 року
у справі № 990/340/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо суду, уповноваженого вирішувати питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О., в якому просив встановити наявність компетенції (повноважень) у Голови Верховної Ради України - суб`єкта владних повноважень як посадової (службової) особи єдиного законодавчого органу державної влади України при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, наданні адміністративних послуг Стефанчуком Р. О. щодо підписання прийнятого Верховною Радою України в другому читанні та в цілому проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов`язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану» (реєстр. № 8312 від 27 грудня 2022 року) та здійснення певних дій відповідно до положень глави 22 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI, та положень Конституції України (Основного Закону України).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, кожній особі надається право звернутися до адміністративного суду у разі, якщо дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист.
При цьому глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність) різних адміністративних справ.
Згідно із частиною першою статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених КАС України. При цьому слід врахувати, що частина перша статті 25 КАС України визначає право альтернативної територіальної підсудності, зокрема, саме щодо вирішення спору з приводу оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка допущена стосовно конкретної фізичної особи. Вибір суду, якому саме територіально підсудна справа, є виключним правом позивача.
Зважаючи на те, що позивач у своїй позовній заяві та доданих до неї документах не вказав, до якого саме суду належить направити цю справу за територіальною підсудністю, та помилково подав цей позов до Верховного Суду як суду першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що цю справу належить направити до суду за місцем проживання (листування) позивача, тобто до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Разом з тим позивач не буде позбавлений можливості ініціювати перед судом, який розглядатиме його справу, питання про передачу справи до відповідного окружного адміністративного суду за місцезнаходженням (перебуванням) відповідача.
ВИСНОВКИ: питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі щодо наявності підстав для віднесення зазначеного спору до юрисдикції адміністративних судів, має вирішуватися компетентним на те судом (визначеним, зокрема, за суб'єктним складом учасників справи), який надає оцінку правовідносинам, які виникли між позивачем і відповідачем, та вирішує чи належить розглядати цю справу в суді адміністративної юрисдикції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила підсудності, правила визначення територіальної юрисдикції, законний суд
