Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 березня 2026 року
у справі № 380/841/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо правової природи вимоги виконавчого органу місцевої ради про усунення порушень правил благоустрою (демонтаж) та можливості її оскарження в порядку адміністративного судочинства
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «БІНП ЛТД» звернулося до суду з позовом до Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (далі - Департамент), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», в якому просило визнати протиправною і скасувати вимогу Департаменту добровільно демонтувати самовільно встановлений літній майданчик.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку (частина перша статті 18 Закону № 2073-IX).
Пункт 19 частини першої статті 4 КАС України визначає індивідуальний акт як акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У контексті Закону № 2073-IX адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб) (пункт 3 частини першої статті 2); процедурне рішення - рішення адміністративного органу, що приймається під час розгляду справи, але яким справа не вирішується по суті (пункт 10 частини першої статті 2).
Вимога Департаменту пропонує ТОВ «БІНП ЛТД» добровільно демонтувати відкритий літній майданчик та попереджає про застосування заходів впливу (притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП, примусовий демонтаж за рахунок позивача силами КП «Адміністративно-технічне управління»).
Відповідно до частини першої статті 93 Закону № 2073-IX виконання адміністративного акта, спрямованого на виконання будь-якої дії чи утримання від будь-яких дій, може бути забезпечено адміністративним органом шляхом застосування до особи заходів впливу, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків, якщо виконання адміністративного акта здійснюється примусово в порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження.
Згідно зі статтею 95 Закону № 2073-IX у разі якщо передбачене адміністративним актом зобов`язання не виконується зобов`язаною особою - адресатом адміністративного акта, але його виконання може забезпечити інша особа, орган виконання може доручити такій особі виконання зазначеної дії за рахунок зобов`язаної особи. Адміністративний орган має право, якщо це можливо, самостійно виконати дію, передбачену адміністративним актом, за рахунок зобов`язаної особи, якщо інше не встановлено законом. Адміністративний орган має право вимагати від зобов`язаної особи відшкодування у повному обсязі витрат, пов'язаних із самостійним виконанням ним адміністративного акта.
Стаття 98 Закону № 2073-IX передбачає, що попередження повинно містити: строк для виконання відповідного зобов`язання, протягом якого особа може виконати його добровільно; кошторис витрат, які будуть стягнуті із зобов`язаної особи у разі невиконання адміністративного акта у добровільному порядку, якщо інше не встановлено законом. При цьому зазначається, що такі витрати можуть бути більшими, якщо виконання адміністративного акта призведе до такого збільшення; види заходів впливу, які можуть бути застосовані, а в разі попередження про застосування грошового стягнення, накладеного відповідно до закону, - види і розмір можливих санкцій.
Право на адміністративне оскарження відповідно до Закону № 2073-IX має особа, яка вважає, що: прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес; процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси (частина перша статті 78 Закону № 2073-IX).
Частина третя статті 78 цього ж Закону передбачає, що особа може оскаржити до моменту прийняття адміністративного акта процедурну дію та/або процедурне рішення у визначених законом випадках.
Стаття 100 Закону № 2073-IX у частині 3 прямо визначає, що рішення адміністративного органу щодо застосування заходу (заходів) впливу може бути оскаржено до суду у порядку, передбаченому законом.
ВИСНОВКИ: вимога (лист-попередження) виконавчого органу місцевої ради про усунення порушень правил благоустрою (демонтаж), що передує прийняттю наказу про примусовий демонтаж, за правовою природою є попередженням про застосування заходів впливу у розумінні статті 98 Закону № 2073-IX.
Отже, ТОВ має право оскаржити до адміністративного суду вимогу Департаменту, оскільки цією вимогою на нього покладається конкретний обов`язок під ризиком застосування примусових наслідків. Обмежений строк дії вимоги не позбавляє особу права на її оскарження, а суд при вирішенні спору оцінює правомірність вимоги з урахуванням законодавства, чинного на момент її винесення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження адміністративного акта, спори у сфері містобудування, адміністративна юрисдикція
