Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 березня 2024 року
у справі № 913/768/21
Господарська юрисдикція
Щодо договорів, на які поширюється ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі за позовом ТОВ "Сателлит" до ТОВ "Діброва" про стягнення 2 214 936,00 грн суд апеляційної інстанції ухвалами повернув без розгляду апеляційні скарги ТОВ "Діброва" на підставі п.1 ч.5 ст.260 ГПК, адже вважав, що ці скарги підписані особою (адвокатом Адвокатського об'єднання "Правота"), яка не має права їх підписувати.
Відсутність такого права суд апеляційної інстанції аргументував нікчемністю договору про надання правової допомоги з посиланням на абз. 2 ч.2 ст.13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1207-VII), яка вказує, що правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз.2 ч.2 ст.215 ЦК. Суд встановив, що ТОВ "Діброва" на момент укладення договору з Адвокатським об'єднанням "Правота" мало місцезнаходження на тимчасово окупованій території України.
ОЦІНКА СУДУ
У ст.13 цього Закону (у редакції, що діяла на момент укладення Договору) встановлені особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території.
Частина 2 цієї статті містить два абзаци. У абз.1 ч.2 ст.13 Закону №1207-VII встановлюється норма, згідно з якою здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
У абз.2 ч.2 ст.13 Закону №1207-VII визначено, що правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз.2 ч.2 ст.215 ЦК.
Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст.2 Господарського кодексу України).
Стаття 13 Закону №1207-VII має назву "Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території", втім у ч.2 ст.13 вживається термін саме господарська діяльність.
ВИСНОВКИ: положення ч.2 ст.13 Закону №1207-VII поширюється на договори, які укладаються суб'єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги.
За договором надання правничої допомоги ТОВ не надає послуги, а навпаки - отримує правничу допомогу від адвокатського об`єднання, тобто є споживачем послуги.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: визнання господарських договорів недійсними, порядок надання професійної правничої допомоги, діяльність суб'єктів на тимчасово окупованій території
