Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 січня 2024 року
у справі № 904/1147/23
Господарська юрисдикція
Щодо умови оскарження акціонером рішень, які стали підставою для виникнення в нього права на обовʼязковий викуп належних йому акцій
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про:
- визнання недійсними рішень Наглядової ради ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в частині затвердження ринкової вартості та ціни викупу однієї акції ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в розмірі 2,29 грн станом на 21.11.2022;
- визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" від 23.12.2022, оформлене протоколом від 30.12.2022 № 27, з питання № 7 про затвердження на 2022 рік лімітів надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" фінансових та майнових порук по зобов'язанням третіх осіб; питання № 8 про затвердження на 2023 рік лімітів надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" фінансових та майнових порук по зобов'язанням третіх осіб; питання № 9 про схвалення правочинів, щодо яких є заінтересованість.
Господарський суд рішенням в позові відмовив.
Апеляційний господарський суд постановою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частинами першою, третьою та четвертою статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів; 2-1) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість; 3) зміну розміру статутного капіталу; 4) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.
Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.
Спеціальний порядок оскарження такого рішення регулюється частиною другою статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства", згідно з якою акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.
У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на загальних зборах акціонерів голосував проти прийняття рішень, передбачених частиною першою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства», що спричинило виникнення у позивача права вимагати обов'язкового викупу належних йому акцій акціонерним товариством. Відповідач своєчасно направив позивачу повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій та повідомив ціну акцій, а позивач подав відповідачу вимогу про викуп своїх акцій. Отже, відповідачем дотримано черговість встановлених Законом України "Про акціонерні товариства" дій, необхідних для реалізації позивачем належного йому права на обов`язковий викуп акцій. Так само і позивачем здійснено дії, необхідні для виникнення у нього права, а у відповідача обов`язку викупити належні позивачу акції та укласти відповідний договір. У цьому випадку укладення договору викупу акцій для емітента є імперативним в силу закону.
Тобто судами попередніх інстанцій встановлено, що у цій справі відсутні обставини (отримання відмови у викупі належних акціонеру голосуючих акцій чи порушення наглядовою радою товариства порядку підготовки та затвердження документів щодо ціни викупу акцій, необхідних для проведення загальних зборів акціонерів), які можуть бути підставою для захисту прав згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства».
Отже, слід погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про неефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за відсутності спору щодо необхідності проведення самої процедури обов'язкового викупу належних позивачу акцій, вимоги позивача про скасування рішень Наглядової ради та загальних зборів Товариства не забезпечать йому реалізацію права на обов'язковий викуп належних йому акцій за ціною, яку він вважає справедливою.
У цій справі немає спору щодо наявності волевиявлення позивача продати належні йому акції в процедурі обов'язкового викупу, спірним є лише питання про вартість акцій, щодо визначення якої у кожної зі сторін є своя позиція.
Вирішення даного спору не поновить порушене право позивача на викуп належних йому акцій цього акціонерного товариства за запропонованою ним ціною, оскільки, у випадку скасування рішень наглядової ради та загальних зборів, процедура викупу акцій не може бути реалізована взагалі.
Тому суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що оскарження рішень, які стали підставою для вимоги про обов'язковий викуп акцій, суперечить попередній поведінці позивача, спрямованій на викуп товариством належних йому акцій.
ВИСНОВКИ: чинне законодавство прямо передбачає, що акціонер, вправі захищати свої безпосередні законні інтереси, шляхом оскарження рішення загальних зборів, з підстав, передбачених частиною першою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства», виключно після отримання відмови у викупі належних йому голосуючих акцій.
Водночас надане акціонеру вказаною нормою право оскаржувати рішення загальних зборів не створює беззаперечного обов'язку суду визнавати такі рішення недійсними і не звільняє позивача від обов`язку довести порушення своїх прав чи інтересів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав акціонерів, способи судового захисту, процедура обов'язкового викупу акцій
