Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 січня 2024 року
у справі № 730/52/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо відмежування огляду водіїв на стан сп'яніння від освідування особи
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції засуджено ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Підставою для проведення медичного огляду ОСОБА_7 було направлення до КНП «Ніжинська центральна лікарня ім. М. Галицького» для огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказане направлення видано та в подальшому здійснено відповідно до пункту 8 розділу І та пункту 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 № 1452/735 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Згідно із зазначеними пунктами у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров`я.
Також з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У свою чергу колегія суддів зауважує, що дослідження біологічних зразків ОСОБА_7 було проведено відповідно до вимог нормативного акта, який регламентує цю процедуру, оскільки внаслідок ДТП за участю засудженого загинула людина.
Щодо доводів захисника про відібрання біологічних зразків засудженого за відсутності захисника, що призвело до порушення права засудженого на захист, то колегія суддів зауважує, що зразки крові та сечі містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації.
ВИСНОВКИ: огляд водіїв-учасників дорожньо-транспортної пригоди є обов'язковим і ця процедура не є такою слідчою дією як освідування особи у розумінні ст. 241 КПК України, що регулює порядок освідування особи та ст. 245 цього Кодексу, яка вказує на необхідність дотримання вимог зазначеної статті в ході отримання біологічних зразків.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, процедура огляду на стан сп'яніння, процедура освідування
