Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 серпня 2024 року
у справі № 317/1440/24
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу оспорення акта й постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування постанови державного виконавця та акта державного виконавця.
Ухвалою суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного суду, відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в позовному провадженні.
ОЦІНКА СУДУ
У постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 6-1804цс16 зазначено, що:
«якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина дев'ята статті 62 цього Закону).
Разом з тим частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). За приписами статті 214 ЦПК України визначення характеру спірних правовідносин відповідно до установлених обставин у справі, а також визначення правової норми, яка підлягає застосуванню, належить до обов'язків суду. Оскільки право на нерухоме майно вже оформлено на стягувача, то ефективним способом захисту прав боржника могло б стати пред`явлення до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16. Згідно зі статтею 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника”.
ВИСНОВКИ: предметом позову були вимоги про оспорення акта та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, ці вимоги є спором про право цивільне, пов`язані, зокрема, з належністю майна особі, незалежно від того, хто оспорює такі акти та постанови (боржник чи інша заінтересована особа). Тому до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: критерії розмежування судової юрисдикції, оскарження рішень виконавця, процедура реалізації майна
