Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 вересня 2024 року
у справі № 916/1719/22
Господарська юрисдикція
Щодо визнання недійсним договору з біологічного очищення (біомеліорації) каналу
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації з позовом до Кілійського міжрайонного управління водного господарства (далі - Кілійське МУВГ, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" (далі - ТОВ "Дунайагросервіс", відповідач-2), в якому просив визнати недійсним договір з біологічного очищення (біомеліорації) каналу "Тупіковий" та зобов'язати ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму канал "Тупіковий", яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Господарський суд рішенням відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний господарський суд постановою залишив без змін зазначене рішення суду.
ОЦІНКА СУДУ
Системний аналіз Закону України "Про аквакультуру" дозволяє зробити висновок про те, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду справи судами, у ньому не було передбачено необхідності укладення будь-яких договорів у сфері аквакультури, крім тих, що пов`язані з: користуванням частиною рибогосподарського водного об`єкта, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури; користуванням гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури; орендою частини рибогосподарського водного об`єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України.
За умовами спірного договору Кілійським МУВГ було надано ТОВ "Дунайагросервіс" саме право здійснювати діяльність з рибогосподарської меліорації у частині водного об`єкта з визначеними межами, без дотримання вимог статті 14 Закону України "Про аквакультуру".
Отже, за таких встановлених обставин договором з біологічного очищення (біомеліорації) також були врегульовані питання, пов'язані із використанням водного об'єкта та земельної ділянки під ним.
Кілійське МУВГ є лише постійним користувачем земельної ділянки та відповідно до приписів статей 122-124 ЗК України, статті 51 ВК України, статті 14 Закону України "Про аквакультуру" не наділено повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування в т. ч. на умовах оренди, тобто не є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій.
Так само до повноважень Кілійського МУВГ не віднесено й право на надання дозволу щодо добування (вилову) риби та водних безхребетних (у тому числі старшовікових туводних хижих видів риб - окуня, щуки, судака, сома тощо).
При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, господарські суди попередніх інстанцій не враховано принцип nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet, який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".
У цій справі відповідач-1 користується каналом для забору води, а відповідач-2 - для розведення і вилову риби. При цьому вид діяльності відповідача-2 зумовлює для нього необхідність оформлення користування земельною ділянкою разом з розташованим на ній водним об`єктом.
Отже, спірний договір відповідає визначенню удаваного правочину, який вчинено для приховання іншого правочину з користування земельною ділянкою з розташованою не ній водоймою.
ВИСНОВКИ: договір з біологічного очищення (біомеліорації) каналу за своєю правовою природою є договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, а отже, відповідає визначенню удаваного правочину, оскільки його вчинено для приховання правочину з надання у користування земельної ділянки з розташованою на ній водоймою для рибогосподарських потреб. Зазначене зумовлює його недійсність з огляду на відсутність у постійного користувача земельної ділянки повноважень на його укладення, а сам договір підлягає визнанню недійсним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, межі повноважень постійного землекористувача, умови здійснення аквакультури
