Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2024 року
у справі № 183/1672/22
Цивільна юрисдикція
Щодо права спадкоємця на витребування нерухомого майна від його добросовісного набувача
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, витребування квартири із чужого незаконного володіння.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Позов ОСОБА_1 задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Успадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає у нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.
Ураховуючи те, що право власності спадкодавця ОСОБА_5 на нерухоме майно було незаконно припинено за його життя, і спірна квартира вибула з власності спадкодавця поза його волею за його життя, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 як спадкоємця щодо визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом.
Лише власник може витребувати майно із чужого незаконного володіння, а тому доводи касаційної скарги про неналежний спосіб судового захисту є помилковими, подвійного набуття права власності за позивачем не відбудеться, та як він спадкоємець і право власності не оформив.
ВИСНОВКИ: спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього. Це не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок спадкування, підстави віндикації, захист права власності, захист спадкових прав
