Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 березня 2025 року
у справі № 208/1752/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо відшкодування шкоди потерпілій як підстави для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання та ухвалив новий вирок, за яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 роки.
ОЦІНКА СУДУ
Санкція ч. 2 ст. 286 КК передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер стосовно його застосування, і вирішення цього питання законодавець відніс до дискреційних повноважень суду, реалізація яких залежить від конкретних обставин кримінального провадження.
Верховний Суд у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту послідовно виходить із того, що під час призначення як основного, так і додаткового покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та конкретні обставини здійснених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, за наявності - вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх), обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, особу винного тощо саме в контексті того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
ВИСНОВКИ: відшкодування шкоди потерпілій не є безумовною підставою до того, щоб не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК, а є однією з тих обставин, що беруться до уваги щодо визначення виду та розміру покарання, необхідного, серед іншого, для досягнення мети попередження вчиненню таких злочинів іншими особами за аналогічних обставин.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: транспортні злочини, правила призначення покарання, злочини у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, завдана злочином шкода
