Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 березня 2025 року
у справі № 208/1752/21[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання та ухвалив новий вирок, за яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк 2 роки.
ОЦІНКА СУДУ
Санкція ч. 2 ст. 286 КК передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер стосовно його застосування, і вирішення цього питання законодавець відніс до дискреційних повноважень суду, реалізація яких залежить від конкретних обставин кримінального провадження.
Верховний Суд у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту послідовно виходить із того, що під час призначення як основного, так і додаткового покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та конкретні обставини здійснених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, за наявності - вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх), обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, особу винного тощо саме в контексті того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
ВИСНОВКИ: хвороба члена родини не встановлює заборони до застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, та не є підставою вважати, що призначення такого покарання, є явно несправедливим через суворість.
Також є безґрунтовними доводи засудженого де він вказує, що позбавлення його права керувати транспортними засобами зробить його не корисним для захисту держави в разі мобілізації. Такі твердження засудженого не підкріплені жодним документом, який би свідчив, що засуджений придатний для проходження військової служби, залучений до Збройних Сил України для виконання завдань, які пов'язані із необхідністю керувати транспортними засобами, містив дані про наявність у нього військово-облікової спеціальності, пов`язаної з керуванням транспортними засобами.
Доводи засудженого про те, що позбавлення його права керувати транспортними засобами перешкодить йому в разі необхідності евакуюватися з прифронтової території, де проживає його родина, не заслуговують на увагу, оскільки в разі погіршення ситуації у зв`язку зі збройною агресією рф, що вимагатиме вжиття заходів для евакуації, останній не буде позбавлений можливості керувати транспортним засобом навіть без наявності в нього відповідного права, оскільки такі його дії, за наявності ознак крайньої необхідності, визначених в ст. 39 КК, не є протиправними.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: транспортні злочини, правила призначення покарання, злочини у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, завдана злочином шкода
