Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2025 року
у справі № 643/1656/17
Кримінальна юрисдикція
Щодо відмови потерпілого від обвинувачення
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою суд першої інстанції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, закрив на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, а цивільний позов ОСОБА_7 залишив без розгляду.
Суд установив, що потерпіла добровільно звернулася до суду із заявою про відмову від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, будь-яких підстав, які перешкоджали б задоволенню цієї заяви потерпілої, немає, а тому закрив кримінальне провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
Апеляційний суд ухвалою залишив ухвалу місцевого суду без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК передбачено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення здійснюється в загальному порядку з урахуванням деяких його особливостей, зокрема: підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є подання потерпілим до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяви про вчинення кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 26, ст. 478 КПК); безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є відмова потерпілого або його представника від обвинувачення (ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК), а також примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим) у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність і КПК (ч. 4 ст. 56 КПК).
Законодавець надає потерпілому можливість вибору одного з альтернативних варіантів поведінки у відповідь на вчинення щодо нього кримінального правопорушення: ініціювати перед компетентними органами притягнення винного до кримінальної відповідальності; врегулювати кримінально-правовий спір на основі взаємного порозуміння; не вдаватися до жодних дій.
Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних із домашнім насильством). Таким чином, законодавець передбачив безумовну підставу для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме відмову потерпілого від такого обвинувачення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Якщо обставини, передбачені згаданою нормою КПК, виникнуть під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_7 за допомогою електронної пошти на адресу цього суду надіслала заяву, у якій повідомила, що відмовляється від обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК і залишити цивільний позов без розгляду, вирішивши ці питання без її участі. Заяву потерпілої було зареєстровано за вх. № 27963/23 від 05 вересня 2023 року згідно з правилами, передбаченими Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814.
Водночас суд апеляційної інстанції взяв до уваги заяву потерпілої ОСОБА_7, подану нею безпосередньо до канцелярії цього суду, у якій заявниця підтвердила свою чітку позицію про відмову від обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК і просила залишити без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадженняу формі приватного обвинувачення за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, також просила здійснити апеляційний розгляд справи без її участі.
Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином упевнилися в беззастережному волевиявленні ОСОБА_7 про непритягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності та припинення розпочатої процедури її кримінального переслідування, а також беручи до уваги висловлені в запереченні на касаційну скаргу доводи потерпілої ОСОБА_7 про те, що вона, не маючи можливості бути присутньою особисто в судових засіданнях судів нижчих інстанцій через перебування за кордоном, дійсно зверталася із заявами про відмову від обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК і ця її позиція є добровільною та істинною.
ВИСНОВКИ: під відмовою потерпілого від обвинувачення у злочинах, перелік яких міститься в ст. 477 КПК, варто розуміти лише беззастережне волевиявлення про непритягнення винного до кримінальної відповідальності та припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави в кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: особливі порядки кримінального провадження, процесуальні права потерпілого, підстави закриття кримінального провадження
