Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 червня 2025 року
у справі № 678/1091/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо можливості закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, в якому заявлено клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
Фабула справи: ухвалою суду першої інстанції задоволено заяву потерпілого ОСОБА_8 й кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрито на підставі ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Зокрема, прокурором було подане клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7, відповідно до якого було встановлено, що останній вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції було залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: прокурор стверджує, що місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження на підставі ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, залишив поза увагою те, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не набув статусу обвинуваченого, оскільки до суду направлено клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, а тому потерпілий не вправі відмовитись від обвинувачення, яке у цьому випадку відсутнє.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій, зокрема, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством
Таким чином, право суду закрити провадження у підготовчому засіданні з указаних вище підстав передбачено положеннями КПК України, й достатніх підстав звужувати його лише до ситуації, коли судом був отриманий саме обвинувальний акт, немає.
В контексті цього колегія суддів враховує, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з цієї дефініції, поняття кримінального провадження не зводиться лише до провадження щодо вчинення певного кримінального правопорушення, тобто діяння, яке містить склад відповідного кримінального правопорушення.
Воно стосується діяння, яке передбачене законом України про кримінальну відповідальність, тобто стосується й випадків вчинення певною особою певного суспільно небезпечного діяння, за наслідками вчинення якого у передбаченому законом порядку до суду в порядку положень ч. 2 ст. 283 КПК України можуть бути направлені й клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
За змістом ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
До таких проваджень відноситься й провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), й за обставин цієї справи воно не пов`язане із домашнім насильством.
Висновки: можливість застосування до певної особи примусових заходів медичного характеру саме у примусовому порядку на підставі положень КПК України, тобто в межах кримінального провадження, з огляду на підтверджений факт вчинення такою особою суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, провадження щодо якого здійснюється у формі приватного обвинувачення (крім пов'язаного з домашнім насильством), залежить від волі потерпілої особи щодо можливості здійснювати кримінальне провадження щодо такої особи на будь-якому його етапі до набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано під час підготовчого судового засідання закрив кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за клопотанням прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ключові слова: ПЗМХ, підстави припинення провадження, злочини проти життя та здоров'я особи
