Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2025 року
у справі № 335/12523/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для застосування спеціальної конфіскації до транспортного засобу у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 114-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено долю речових доказів, зокрема легковий автомобіль, технічний паспорт на цей автомобіль, ключі в кількості 3 штук та брелок від сигналізації, як засіб вчинення злочину конфісковано в дохід держави.
Апеляційний суд ухвалою змінив вирок місцевого суду. Виключив із мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ на повідомлення щодо виконання доручень слідчого з додатками. На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК застосував спеціальну конфіскацію щодо мобільного телефону, легкового автомобіля, технічного паспорта на вказаний автомобіль, ключів від нього в кількості 3 штук та брелоку сигналізації, передавши їх у власність держави. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною 1 ст. 98 КПК передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зв приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
ВИСНОВКИ: за змістом судових рішень, у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, будь-які посилання на використання вказаного автомобіля як знаряддя злочину відсутні. Тобто автомобіль не використовувався для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК, а тому в цьому разі спеціальна конфіскація не підлягає застосуванню.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, умови спеціальної конфіскації, порядок вирішення долі речових доказів
