Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 червня 2025 року
у справі № 348/713/21[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов'язкової ознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Цим же вироком вирішено заявлений потерпілою цивільний позов, а також долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
Апеляційний суд ухвалою вирок районного суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Для з'ясування наявності об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, повинні бути встановленими три обов'язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення смерті потерпілому або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень) та причинний зв`язок між діянням і наслідками.
Диспозиція зазначеної норми є бланкетною і для визначення того, чи було порушено правила безпеки дорожнього руху, необхідно звертатися до ПДР, якими регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил дорожнього руху) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у ст. 286 КК України; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим є головною, вирішальною умовою, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.
В обставинах цієї справи не викликає сумніву, що засуджений усвідомлював, що оскільки відповідно до п. 4.16 ПДР пішохід має право, зокрема на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, то він має діяти згідно з п. 18.1 ПДР, який визначає, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В контексті події, яка розглядається у цьому кримінальному провадженні, питання про те, чи призвели дії пішохода - загиблого потерпілого до його збиття на пішохідному переході, не має вирішального значення для встановлення винуватості засудженого у порушенні правил дорожнього руху.
ВИСНОВКИ: обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченогост. 286 КК України, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушення правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 цієї статті, тобто тільки такі порушення, які є безпосередньою причиною настання цих наслідків у кожному конкретному випадку ДТП, і перебувають із ними у причинному зв`язку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, судова експертиза, оцінка доказів
