Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2025 року
у справі № 160/20149/22[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо порушення поліцейським службової дисципліни у зв`язку з невиходом на службу без поважних причин під час дії воєнного стану
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, в інтересах якої діяв адвокат, звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 19.05.2022 № 288 «Про застосування до працівників ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП дисциплінарних стягнень», в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 01.06.2022 № 815 о/с «По особовому складу», в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити ОСОБА_1 на службі в ДПП на посаді інспектора відділу патрульної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі;
- стягнути з ДПП на її користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.06.2022 до моменту ухвалення рішення у справі;
- зобов`язати ДПП нарахувати та виплатити їй додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 включно у розмірі 30000,00 грн щомісячно;
- зобов`язати ДПП нарахувати та виплатити їй додаткову винагороду з 19.07.2022 по 05.10.2022 у розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 Постанови № 168.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ДПП щодо ненарахування та невиплати позивачці додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, зобов`язано ДПП нарахувати та виплати позивачці означену додаткову винагороду за вказані періоди, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2023 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПП про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 та зобов'язання ДПП нарахувати та виплатити позивачці означену додаткову винагороду за вказаний період, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні цієї частини позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Спірні правовідносини склалися у зв`язку із звільненням поліцейського зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII) у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в основу мотивів застосування якого покладено те, що після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та введення в державі воєнного стану позивачка не виконала наказ керівника про евакуацію з міста Херсона, не знайшла способів і можливостей виконати наказ та покинути окуповану територію, не повернулася до виконання службових обов`язків поліцейського на підконтрольній Збройним Силам України території та протягом тривалого часу була відсутня на службі без поважних, на думку відповідача, причин, що він розцінив як самоусунення від виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану, визнавши вчинене порушення службової дисципліни несумісним зі службою в поліції та достатньо вагомим для застосування до позивачки найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Враховуючи специфіку відносин між державою і працівником поліції, позивачка повинна була знати про основні евакуаційні заходи, усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території та повинна була, навіть за умов необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких.
Не викликає жодного сумніву посилання позивачки на ризик для життя і здоров`я під час такого переміщення, втім функціональні обов`язки поліцейського так само передбачають вірогідність виникнення ситуацій, небезпечних для життя і здоров`я під час несення служби, що водночас вимагає їх розв`язання, а не уникнення.
Служба в поліції передбачає необхідність у її працівників певних психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях тощо.
Поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення поліцейським місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу безпосереднього керівника.
Зважаючи на наведене, позивачка, будучи поліцейською, повинна була виконувати обов`язки щодо захисту загальнодержавних інтересів, у тому числі, й під час воєнного стану, оскільки склала Присягу поліцейського та несла службу особливого характеру. Нездатність відповідати цим вимогам у розглядуваному випадку вказує на несумісність зі службою в поліції.
ВИСНОВКИ: позивачка, яка наразі стверджує про своє бажання продовжувати службу в поліції та ставить перед судом питання про поновлення її на посаді, зі свого боку, не навела жодних доводів та не надала доказів, які б свідчили, що вона, перебуваючи на цій посаді, слідуючи Присязі поліцейського, вчиняла активні дії з метою отримання інформації від керівництва про свою подальшу поведінку в умовах правого режиму воєнного стану, докладала всіх можливих зусиль щоб віднайти способи для виїзду на підконтрольну Україні територію з метою постановки на облік та, усвідомлюючи свою високу відповідальність, повернення до виконання обов`язків поліцейського. Зокрема, позивачкою не указано коли, за яких обставин вона намагалася виїхати, а також за яких обставин їй не вдалося цього зробити.
За наведених обставин, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріалами службового розслідування належним чином підтверджено вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні службової дисципліни у зв`язку з невиходом на службу з 23.04.2022 по 03.05.2022 без поважних причин, що є несумісним з проходженням служби в поліції справ, суперечить змісту Присяги поліцейського, оскільки підриває довіру громадян до працівників поліції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність поліцейських, обов'язки поліцейського, зміст службової дисципліни
