Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 березня 2026 року
у справі № 420/9470/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо початку обчислення строку звернення з до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1) щодо непроведення належного розрахунку з ним при його звільненні 27 липня 2022 року у період з 27 липня 2022 року по 14 березня 2025 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1) виплатити на його користь середній заробіток за шість місяців затримки розрахунку при звільненні 27 липня 2022 року.
Ухвалою окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів або доказів дотримання строку звернення до суду в частині вимоги про виплату середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України за несвоєчасну виплату перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення окружного адміністративного суду.
ОСОБА_1 до суду першої інстанції скеровано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що звернення до суду з позовом відбулось у межах законодавчо визначеного строку.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позовну заяву в частині виплати середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України за несвоєчасну виплату перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення окружного адміністративного суду у справі №420/35909/23 повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
В іншій частині окружний адміністративний суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі.
ОЦІНКА СУДУ
Якщо виплата належних сум при звільненні була здійснена не одноразово, а частинами, то строк звернення з позовом про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, має обчислюватися з дати фактичного проведення кожної такої виплати окремо.
Відповідно до статті 116 КЗпП України роботодавець зобов'язаний провести з працівником повний розрахунок у день його звільнення, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов'язку породжує відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, суть якої полягає у компенсації працівникові майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку, у формі середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні важливими є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Порушення обов`язку роботодавця виникає з моменту, коли останній не здійснив належну виплату у визначений законом строк, тобто з дня звільнення. При цьому поетапність здійснення виплат не змінює юридичної природи такого порушення, а лише фіксує моменти його часткового усунення. Кожна окрема виплата припиняє затримку у межах відповідної частини заборгованості, не нівелюючи загального порушення обов'язку роботодавця щодо повного та своєчасного розрахунку.
Наявність спору або судових рішень про розмір заборгованості не є визначальними для кваліфікації самої затримки, оскільки правовою підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, є не факт згоди сторін щодо суми заборгованості, а сам факт несвоєчасного виконання обов'язку роботодавця з проведення повного розрахунку із працівником під час його звільнення.
ВИСНОВКИ: кожен епізод виплати як окремий момент фактичного розрахунку у межах тієї частини зобов`язання, якої він стосується, є завершенням певного епізоду порушення, що породжує підставу для застосування до роботодавця механізму відповідальності, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Відтак, строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення окремої виплати.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила обчислення процесуальних строків, відповідальність роботодавця, виплати при звільненні, захист майнових прав працівника
