Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 березня 2026 року
у справі № 600/367/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцю внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Військової частини, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язане із захистом Батьківщини за період з 12.02.2023 по 19.06.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати нарахувати та виплатити таку додаткову винагороду.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за період стаціонарного лікування з 12.02. по 19.06.2023, у зв`язку з пораненням, отриманим під час виконання обов`язків із захисту Батьківщини, відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць, передбачену Постановою КМУ № 168. Уважаючи указану бездіяльність протиправною, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
ОЦІНКА СУДУ
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн за період з 12.02.2023 по 19.06.2023 відповідно до Постанови КМУ № 168 .
У період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.
З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.
Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов'язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов'язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні.
Постанова КМУ № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.
Судом першої інстанції встановлено, що довідкою про обставини травми від 05.06.2023 № 680/у підтверджено, що позивач 12 лютого 2023 року одержав акубаротравму під час виконання бойового завдання, внаслідок обстрілу противником та вибуху, в районі населеного пункту Красна Гора Донецької області. Травму отримано під час захисту Батьківщини, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 141 від 08.03.2023. Така травма, не пов`язана з учиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком дій у стані сп`яніння чи навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Отже, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що лікування захворювань, які не є наслідками поранення, не охоплюється поняттям «лікування у зв`язку з пораненням». Для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини та підтвердження, що подальше лікування здійснювалося як наслідок цього поранення.
Формулювання пункту 1 Постанови КМУ № 168 «у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини» охоплює не лише безпосереднє лікування самої травми, але й лікування її наслідків, включаючи захворювання, що виникли внаслідок травми. Інше тлумачення позбавляло б військовослужбовців права на додаткову винагороду у випадках, коли первинна травма не потребує тривалого стаціонарного лікування, але спричиняє хронічні захворювання, що потребують повторних госпіталізацій.
У цій справі позивач отримав акубаротравму 12.02.2023 під час захисту Батьківщини, що підтверджено довідкою № 680/у та постановою ВЛК від 02.11.2023. Медичні документи (виписні епікризи, виписки з медичних карт) прямо вказують, що діагнози, з якими позивач перебував на стаціонарному лікуванні у спірні періоди (порушення адаптації, остеохондроз), є наслідками перенесеної акубаротравми від 12.02.2023. Отже, таке лікування є лікуванням у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
ВИСНОВКИ: оскільки висновком ВЛК підтверджено прямий зв'язок травми із захистом Батьківщини, а захворювання та стаціонарне лікування є прямим наслідком цієї травми, підстава для виплати додаткової збільшеної винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 зберігається протягом усього періоду лікування - адже особа перебуває на стаціонарному лікуванні саме у зв`язку з тією самою травмою, що підтверджена висновком ВЛК. Переривати виплату чи відмовляти в ній лише через те, що поточний медичний діагноз формулюється як «захворювання», а не «травма», є формальним підходом, що суперечить суті норми - адже причинно-наслідковий зв`язок з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, не перервався та встановлений постановою ВЛК.
Оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, вирішальним для виплати додаткової винагороди є встановлення ВЛК причинного зв`язку такого поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, що прямо передбачено Постановою КМУ № 168 та має бути підтверджено відповідними медичними документами.
Постанова КМУ № 168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показниками, пов`язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов`язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: права військовослужбовців, захист соціальних прав, умови надання грошової допомоги
