Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 вересня 2026 року
у справі № 240/7955/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо дати виникнення права судді Вищого адміністративного суду України у відставці на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - Управління), у якому просив:
- визнати відмову Управління щодо перерахунку на підставі прийнятої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №398/0/2-24 від 23 січня 2024 року, обчислену згідно зі статтями 135, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) з базового посадового окладу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, з 01 березня 2022 року протиправною;
- зобов`язати Управління на підставі прийнятої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №398/0/2-24 від 23 січня 2024 року, обчислену згідно зі статтями 135, 142 Закону №1402-VIII з базового посадового окладу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами (загальний процент розрахунку від заробітку - 62%), з 01 березня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частин третьої та четвертої статті 142 та пункту 14-4 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІІ у контексті визначення права судді Вищого адміністративного суду України у відставці на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Зазначає, що право скаржника на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виникло безпосередньо з дня його виходу у відставку, а не з дати видачі нової довідки, як помилково зазначили суди попередніх інстанцій.
Правова позиція Верховного Суду: юридично значущою для визначення початку перерахунку є дата виникнення матеріального права, а не дата оформлення документа, який підтверджує розмір належної виплати.
Довідка про суддівську винагороду має похідний, розрахунковий характер та є документальною підставою для визначення розміру належної виплати, а тому дата її видачі або дата, станом на яку у ній визначено суддівську винагороду, сама по собі не визначає моменту виникнення матеріального права на призначення чи перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
Водночас розмежування дати виникнення права на перерахунок і дати видачі довідки не означає, що дата, станом на яку в довідці визначено суддівську винагороду, сама по собі встановлює незмінний грошовий розмір виплати за весь попередній період. Конкретний розмір належного позивачу щомісячного довічного грошового утримання визначається відповідно до статей 135, 142 Закону №1402-VIII та з урахуванням установлених для відповідного періоду складових суддівської винагороди.
Законом України від 21 листопада 2023 року №3481-IX розділ XII Закону №1402-VIII доповнено пунктом 14-4, який набрав чинності 27 грудня 2023 року.
Абзацом другим пункту 14-4 передбачено, що судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання, мають право на його перерахунок у порядку та розмірі, визначених частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.
Пункт 14-4 розділу XII Закону №1402-VIII необхідно застосовувати системно у взаємозв`язку зі статтями 135, 142 цього Закону та Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020.
Зазначена норма не містить припису про те, що для судді, який уже набув статусу судді у відставці та якому призначено щомісячне довічне грошове утримання, саме 27 грудня 2023 року є днем виникнення права на його належний розмір.
Натомість законодавець застосував конструкцію «судді, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання», тобто врегулював механізм визначення розміру вже існуючого матеріального забезпечення цієї категорії суддів.
Пункт 14-4 розділу XII Закону №1402-VIII конкретизував для суддів колишніх вищих спеціалізованих судів визначення відповідної посади та механізм реалізації гарантії, передбаченої статтею 142 Закону №1402-VIII, а не створив із 27 грудня 2023 року новий вид соціального забезпечення.
Такий висновок не означає надання Закону №3481-IX зворотної дії у часі.
Предметом цього спору є не поширення нової пільги на правовідносини, які завершилися до набрання чинності Законом №3481-IX, а визначення належного розміру триваючого щомісячного довічного грошового утримання, право на яке позивач набув з 01 березня 2022 року та яке безперервно реалізується.
Протилежне тлумачення поставило б обсяг матеріального забезпечення судді у відставці в залежність не від його правового статусу та закону, а від часу усунення державою нормативної невизначеності та оформлення відповідного документа.
Суд ураховує, що позивача відраховано зі штату Вищого адміністративного суду України 28 лютого 2022 року, а щомісячне довічне грошове утримання йому призначено з 01 березня 2022 року.
На цю дату положення Закону №1402-VIII, які допускали різний порядок визначення розміру довічного грошового утримання залежно від проходження кваліфікаційного оцінювання, вже втратили чинність унаслідок Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020.
Відповідною посадою для позивача є посада судді вищого спеціалізованого суду, що підтверджено послідовною практикою Верховного Суду та надалі прямо закріплено пунктом 14-4 розділу XII Закону №1402-VIII.
Отже, у цій справі днем, з якого позивач має право на відповідний розмір щомісячного довічного грошового утримання, є 01 березня 2022 року.
Тому відмова Управління здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи із суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду на підставі прийнятої ним довідки №398/0/2-24 від 23 січня 2024 року є протиправною.
Висновки: дата, станом на яку у довідці про суддівську винагороду визначено розмір такої винагороди, сама по собі не є датою виникнення права судді у відставці на призначення або перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
Для визначення початкової дати перерахунку необхідно встановити юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення відповідного матеріального права. Довідка про суддівську винагороду має похідний, розрахунковий характер, є документальною підставою для визначення розміру виплати, але не може підміняти собою нормативну підставу виникнення права.
Суддя Вищого адміністративного суду України, який після Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 вийшов у відставку та набув право на щомісячне довічне грошове утримання, має право з дня набуття такого права на визначення його розміру відповідно до статей 135, 142 Закону №1402-VIII виходячи із суддівської винагороди судді вищого спеціалізованого суду, із визначенням конкретного розміру такої винагороди відповідно до законодавства, чинного у відповідному календарному періоді.
Пункт 14-4 розділу XII Закону №1402-VIII у таких правовідносинах конкретизує визначення відповідної посади та механізм реалізації цього права і, за відсутності прямого припису про інше, не може тлумачитися як підстава для обмеження початку застосування належного розміру щомісячного довічного грошового утримання виключно датою набрання чинності Законом №3481-IX.
Ключові слова: права суддів, підстави перерахунку пенсії, визначення розміру пенсії, право на суддівську винагороду
