Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 жовтня 2026 року
у справі № 580/3926/26
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідності перевірки фактичного змісту документів під час вирішення питання про повернення апеляційної скарги
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду у апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України на рішення окружного адміністративного суду було залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України на рішення окружного адміністративного суду повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, а саме не надано документа про сплату судового збору.
Мотивація касаційної скарги: Головне управління Пенсійного фонду України зазначає, що на виконання вимог ухвали апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України 09 липня 2026 року подано заяву про усунення недоліків з з наданням до суду копії платіжної інструкції від 06 липня 2026 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі № 580/3926/26 та проханням вважати недоліки усуненими. Однак, Головним управлінням було помилково названо файл «Доказ направлення апеляційної скарги Позивачу», але у вкладення було долучено саме платіжне доручення. Проте, суд апеляційної інстанції не врахував своєчасне і повне усунення недоліків та виніс ухвалу від 03 серпня 2026 року у справі № 580/3926/26, якою повернув апеляційну скаргу Головному управлінню Пенсійного фонду України.
Правова позиція Верховного Суду: проблематика справи полягала у з'ясуванні того, чи є правомірним повернення апеляційної скарги через ненадання документа про сплату судового збору, якщо скаржник у встановлений судом строк подав заяву про усунення недоліків із долученням відповідної платіжної інструкції, однак назва прикріпленого електронного файла не відповідала його фактичному змісту.
Ключовим у цьому контексті стало питання необхідності перевірки судом фактичного змісту поданих документів та недопустимості застосування надмірно формального підходу, який за наявності підтвердження усунення недоліків перешкоджає реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яка в силу положень частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Тобто апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неусунення недоліків, які вказані судом, або у випадку закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків скарги.
Застосування зазначених процесуальних норм має забезпечувати дотримання балансу між вимогами до належного оформлення апеляційної скарги та гарантіями реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення.
З вищевказаних положень слідує, що підставою для залишення апеляційної скарги без руху є ненадання скаржником, зокрема документа про сплату судового збору, а неусунення таких недоліків у визначений судом строк є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Як убачається з матеріалів справи, 09 липня 2026 року на адресу апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України впро усунення недоліків разом з додатками, серед яких була копія платіжної інструкції від 06 липня 2026 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення окружного адміністративного суду та проханням вважати недоліки усуненими.
Колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України, у зв`язку з неусуненням недоліків, оскільки проаналізувавши матеріали справи, а саме, наявну в матеріалах справи копію платіжної інструкції, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав стверджувати, що остання була оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки: вирішуючи питання про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має перевірити, чи дійсно скаржник не усунув визначених судом недоліків у встановлений строк, з урахуванням фактичного змісту поданих ним документів та відомостей, що містяться в матеріалах справи.
Ключові слова: право на апеляційний перегляд, усунення недоліків апеляційної скарги, судові витрати, електронні документи в судочинстві, процесуальний формалізм, доступ до правосуддя
