Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 серпня 2026 року
у справі № 490/4465/18[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо застосування п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України до звільнення капітана морського порту
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України, яким припинено повноваження ОСОБА_1 на роботі на посаді капітана морського порту Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України;
- поновити на посаді капітана морського порту Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»;
- стягнути з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що до нього не може бути застосована така підстава звільнення як пункт 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з огляду на те, що він не є посадовою особою у розумінні цієї норми трудового законодавства, а тому звільнення з роботи є незаконним.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: Міністерство розвитку громад та територій України у цій справі позивач є посадовою особою, адже виконує організаційно-розпорядчі функції, в силу норм КЗпП України є працівником філії державного підприємства, отже висновки судів про те, що дія пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України до звільнення позивача не застосовується, суперечить нормам КЗпП України та спростовуються приписами статей 1, 3, 4 КЗпП України, відповідно до яких законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства, прийнятих відповідно до нього. Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
Правова позиція Верховного Суду: стосовно порядку призначення капітана морського порту та припинення його повноважень вирішальними є приписи статті 77 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до яких капітан морського порту призначається і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) капітан морського порту призначається на посаду і звільняється з посади Міністерством інфраструктури України за поданням Укртрансбезпеки. Капітан морського порту підпорядковується Голові Укртрансбезпеки.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.
Тобто, підставою для розірвання договору згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.
відповідно до положень Кодексу торгівельного мореплавства України, Закону України «Про морські порти України», Положення про капітана морського порту та служби капітана морського порту, Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено право Мінінфраструктури України на припинення повноважень капітана морського порту. При цьому за Мінінфраструктури України закріплено право призначення капітана морського порту на посаду та його звільнення з посади.
У той же час оскаржуваним наказом в.о. Міністра інфраструктури України було саме припинено повноваження ОСОБА_1 на роботі на посаді капітана морського порту Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Цим же наказом позивача було звільнено 02 травня 2018 року відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Проте припинення повноважень не є тотожним звільненню і при розірванні трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України заздалегідь має відбутись припинення повноважень посадової особи (окреме рішення вищого органу управління), що в наступному є підставою для розірвання трудового договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України та статутними документами господарського товариства.
Окреме рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді капітана морського порту відсутнє, а подання Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому, беручи до уваги пропозиції комісії Міністерства інфраструктури України за результатами перевірки державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Миколаївська філія) відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України «Про проведення перевірки державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Миколаївська філія)», висловлено прохання розглянути питання щодо звільнення з посади капітана морського порту Миколаївської філії ОСОБА_1, не є таким рішенням.
Висновки: положення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України підлягає застосуванню не до будь-яких посадових осіб, а тільки до тих, повноваження яких припинені у встановленому законом порядку. Посада капітана морського порту не належить до посад виконавчих (керівних) органів юридичної особи, тобто таких, які здійснюють управління юридичною особою, при звільненні яких можливе застосування підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, на відміну від осіб, визначених як посадові особи згідно зі Статутом державного підприємства «Адміністрація морських портів України», а саме: голови підприємств, заступники голови підприємства, керівники відокремлених підрозділів підприємства (філій, тощо), оскільки капітан морського порту виконує функцію нагляду за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях, а не управління юридичною особою.
Ключові слова: трудові гарантії працівників, спеціальний статус службовця, морська адміністрація, управлінські функції, припинення трудових відносин
