Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 серпня 2025 року
у справі № 120/566/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо факту, який свідчить про неналежне виконання поліцейським службової дисципліни
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ІТТ ГУНП», в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання Головного управління Національної поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання Головного управління Національної поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов'язкових платежів.
Рішенням окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, позовні вимоги задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, неухильно виконувати вимоги Присяги, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Оцінивши зібрані докази, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`ю громадян та полягало у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, неспроможності у повній мірі усвідомлювати та контролювати свої дії, висловлювати думки.
Відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати до поліцейського такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, що входить до його компетенції.
Крім того, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
За таких обставин, враховуючи факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додаткових вимог щодо бездоганної поведінки, Верховний Суд доходить висновку, що приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
ВИСНОВКИ: сам факт складання щодо працівника поліції адміністративного протоколу за можливе керування транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння свідчить про неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення поліцейського, відповідальність поліцейських, неналежна поведінка поліцейського
