Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 вересня 2025 року
у справі № 504/2560/19
Цивільна юрисдикція
Щодо припинення зобов'язання внаслідок спливу позовної давності
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненими зобов`язання за договором іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та іпотеки.
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання майна іпотечним.
Суд першої інстанції рішенням первісний позов задовольнив у повному обсязі. У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 відмовив в повному обсязі.
Апеляційний суд постановою рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненими зобов'язань за договором іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та іпотеку скасував та в цій частині ухвалив нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненими зобов`язання за договором іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та іпотеку відмовив. В іншій частині рішення суду залишив без змін
ОЦІНКА СУДУ
Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.
Згідно з статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.
У зобов'язальних відносинах суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку. Так само боржник зі спливом позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов'язку.
Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності само по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).
У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята статті 267 ЦК України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.
ВИСНОВКИ: ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання не визнає. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.
Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила застосування позовної давності, підстави припинення зобов'язання, пропуск позовної давності
