Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 жовтня 2025 року
у справі № 380/22083/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо розмежування таких правових категорій як право на відстрочку від мобілізації та права на виїзд з України
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 25 серпня 2023 року про відмову в перетинанні державного кордону України, прийняте інспектором прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ОСОБА_2.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Пунктом 2-6 Правил визначено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил.
Водночас Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не встановлює переліку документів, якими особа, яка звільнена від мобілізації, має підтвердити свій статус
Позивач безпідставно вказує, що до нього мають застосовуватися положення пункту 2-6 Правил, що стосуються загального порядку виїзду військовозобов'язаних осіб (інші військовозобов`язані, які не підлягають призову під час мобілізації), оскільки ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, якому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 6 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Інших підстав чи підтверджуючих документів позивач не надав і не вказав.
Відповідно, позивач є військовозобов`язаним, належить до осіб, зазначених у частині першій статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, однак це не є достатньою підставою для виїзду з України в умовах оголошеного воєнного стану.
Приписи Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про прикордонний контроль», Правил ґрунтуються на тому, що право громадянина на перетин кордону має бути підтверджено певними документами, які дають уповноваженій службовій особі Держприкордонслужби прийняти обґрунтоване рішення.
ВИСНОВКИ: з початком війни в Україні діє правовий режим воєнного часу, а територіальні центри комплектування є відповідальними за ведення військового обліку та видачу військово-облікових документів. Військовий квиток, тимчасове посвідчення або приписне - документи, що підтверджують належність до військового обов'язку. Лише на підставі таких документів прикордонники можуть оцінити правомірність перетину кордону. При цьому право на відстрочку від мобілізації саме по собі не дає автоматичного права на виїзд з України - це різні правові категорії, що регулюються різними законами й визначаються різними органами.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура мобілізації, умови перетину кордону, ВОД
