Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 листопада 2025 року
у справі № 607/4119/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 110 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком засудив ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Апеляційний суд ухвалою залишив без змін вирок місцевого суду.
ОЦІНКА СУДУ
На спростування доводів сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не мав попередньої змови з іншими особами, не наділений повноваженнями змінювати територіальну цілісність України і, голосуючи, він лише висловив таким чином свою політичну позицію, за яку не може нести кримінальну відповідальність, апеляційний суд у своїй ухвалі зазначив, що, будучи представником влади РФ, унаслідок займаної ним посади депутата Державної думи РФ, яка є вищим законодавчим органом цієї країни, ОСОБА_7 повинен був знати і достовірно знав про міжнародні акти та договори, сторонами яких є Україна та РФ, якими зокрема визначено неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, та про захист їх незалежності і суверенітету,а також обов`язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави. Також він був обізнаний про незалежність України як держави, з урахуванням преамбули Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, де вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Факт усвідомлення представниками влади РФ того, що Україна є суверенною державою з міжнародно визнаними кордонами, підтверджений ратифікацією РФ 22 квітня 2004 року Договору між Україною та РФ про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року, яким визнано та демарковано кордон між Україною і РФ.
ВИСНОВКИ: дії ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 110 КК як умисні дії, вчиненні особою, яка є представником влади, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, кваліфіковано правильно.
Дії ОСОБА_7 були вчинені і спрямовані саме на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.При цьому він спільно з більше ніж 360 депутатами Державної думи РФ, попереднього обговоривши винесені на голосування проекти рішень, а також раніше з іншими представниками влади і ЗС Російської Федерації, тобто заздалегідь до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення, після чого 15 та 22 лютого 2022 року взяв участь разом з іншими депутатами у голосуванні за рішення, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Злочини проти основ національної безпеки, заочне провадження, посягання на територіальну цілісність, посягання на територіальну недоторканність
