Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 листопада 2025 року
у справі № 902/1257/24[1]
Господарська юрисдикція
Щодо встановлення земельного сервітуту для надрокористувача
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Сілікад" звернулося до господарського суду з позовом до міської ради про встановлення сервітуту.
В обґрунтування заявленого позову ТОВ "Сілікад" вказувало, що ним отримано спеціальний дозвіл на користування надрами, що надає право видобування піску на Ділянці родовища піску. Оскільки частина земельних ділянок розміщена в межах координат родовища піску, на яку надано Спецдозвіл, перебуває у власності міськради, Позивач звертався до зазначеної ради з клопотанням про встановлення на його користь земельного строкового сервітуту.
Оскільки у відповідь на таке звернення міськрада повідомила Позивача про те, що питання про встановлення сервітуту знято з розгляду на пленарному засіданні чергової сесії, ТОВ "Сілікад" звернулося із позовом до суду про встановлення сервітуту.
Рішенням господарського суду позов ТОВ "Сілікад" задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду вищевказане рішення скасовано і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною четвертою статті 66 Земельного кодексу України надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.
В такий спосіб, законодавець в земельному законодавстві визначив особливості надання земельних ділянок (у тому числі юридичний титул, на якому вони надаються) для потреб, пов'язаних з користуванням надрами.
Запровадження такої моделі вочевидь повинно було враховувати як тимчасовий характер надрокористування, так і необхідність максимального забезпечення раціонального використання земель, зокрема щодо збереження земельних ділянок у цивільному та господарському обороті, дотримання їх цільового використання.
Іншими словами в законодавстві запроваджено механізм при якому в межах гірничого відводу відсутня імперативна необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки, виведення її з господарського обороту.
Наприклад, у випадку видобування корисних копалин підземним способом земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах гірничого відводу можуть продовжувати використовуватись для сільськогосподарських потреб.
З іншого боку, власники або користувачі земельних ділянок у випадку встановлення земельного сервітуту не тільки не позбавляються прав щодо володіння, користування та розпорядження ними, а й отримують можливість компенсації тих обмежень, а також втрат, які можуть мати місце у цьому разі.
ВИСНОВКИ: за змістом статті 66 Земельного кодексу України саме встановлення земельного сервітуту і є тим юридичним титулом, який легітимізує здійснення надрокористувачем своєї діяльності в межах земельних ділянок (як сформованих у встановленому порядку, так і тих, формування яких не здійснено).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: надрокористування, землекористування, умови встановлення сервітуту, правова природа земельного сервітуту
