Правова позиція
Конституційного Суду України
згідно з Рішенням
у справі № 3-162/2024(327/24)[2]
від 01 квітня 2026 року № 3-р(ІІ)/2026
Щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України у контексті невідповідності вимозі юридичної визначеності як складнику принципу верховенства права (правовладдя)
Суб’єкт права на конституційну скаргу: Червінський Р.Г.
Фабула справи: автор конституційної скарги звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, статті 21, частинам першій, другій статті 22, частинам першій, другій статті 29, статтям 55, 59, частині другій статті 63, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України (конституційність) частину п’яту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.
На думку автора клопотання, частина п’ята статті 615 Кодексу „призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення“ і ризиків, передбачених Кодексом, порушує принцип рівності сторін судового процесу, дає можливість ухвалювати невмотивовані судові рішення.
Червінський Р.Г. вважає, що внаслідок застосування оспорюваного припису статті 615 Кодексу „непоправно порушуються гарантії, надані Конституцією України, зокрема право на свободу і особисту недоторканність, принцип дії верховенства права, гарантія того, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, гарантія захисту судом прав і свобод людини і громадянина, незалежності і недоторканності суду, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, доступ до правосуддя“.
Правова позиція: стаття 615 „Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану“ Кодексу, частину п’яту якої оспорює суб’єкт права на конституційну скаргу, розміщена у розділі IX1 „Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану“ Кодексу.
Частина п’ята статті 615 Кодексу, яка в умовах введення в Україні воєнного стану регулює відносини із продовження строку застосування до особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, є спеціальним законом (lex specialis) щодо відповідних приписів розділу II „Заходи забезпечення кримінального провадження“ та частини третьої статті 315 Кодексу, які є загальним законом (lex generalis).
З огляду на те, що „закон спеціальний має перевагу над загальним“ (lex specialis derogat generali), в умовах воєнного стану відносини із продовження строку застосування до особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, у разі неможливості проведення судом підготовчого судового засідання внормовує частина п’ята статті 615 Кодексу.
На відміну від приписів розділу II „Заходи забезпечення кримінального провадження“ та частини третьої статті 315 Кодексу частина п’ята статті 615 Кодексу встановлює можливість продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“.
Продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання на підставі частини п’ятої статті 615 Кодексу не потребує дотримання судом вимог відповідних приписів розділу II „Заходи забезпечення кримінального провадження“ та частини третьої статті 315 Кодексу як загального закону.
Таким чином, продовження строку застосування стосовно особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, на підставі частини п’ятої статті 615 Кодексу ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження строку застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності.
Оцінюючи припис частини п’ятої статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“, Конституційний Суд України також констатує відсутність у ньому вказівки на обставини, що обʼєктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або на критерії, за наявності яких суд установить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.
Отже, ухвалення рішення про продовження стосовно особи строку такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, на строк до двох місяців „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ не має чіткого та зрозумілого законодавчого підґрунтя та передбачних наслідків правозастосування.
Конституційний Суд України вважає, що припис „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ частини пʼятої статті 615 Кодексу є нечітким та незрозумілим за змістом і непередбачним за юридичними наслідками застосування.
Висновки: унаслідок нечіткості, незрозумілості та непередбачності припису „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ частини пʼятої статті 615 Кодексу продовження застосування щодо особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, на строк до двох місяців повʼязане лише з виникненням певних обставин, які обʼєктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, без потреби дослідження та встановлення судом достатніх доказів обставин для продовження строку застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на наведені міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає вимозі юридичної визначеності як складнику принципу верховенства права (правовладдя) і тому суперечить частині першій статті 8 Конституції України.
Ключові слова: особливості кримінального провадження, свавільне тримання під вартою, принцип правовладдя, строки запобіжних заходів
