Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 березня 2026 року
у справі № 569/5740/17[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо відсутності обмеження процесуальної діяльності суду назвою процесуального документа
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 88 083,05 дол. США.
Заочним рішенням міського суду позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.
Ухвалою міського суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Ухвалою апеляційний суд апеляційну скаргу відповідачки на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року повернув особі, яка її подала.
ОЦІНКА СУДУ
В судовій практиці при виборі та застосуванні норм процесуального права, якщо це пов'язано з визначенням правової природи процесуального звернення, з'ясуванню підлягає саме його зміст незалежно від його формальних ознак (принцип переваги змісту над формою).
Розглядаючи той чи інший документ (звернення), поданий учасником справи, визначальним для суду є його суть (наведені мотиви та обґрунтування), а не назва документа чи інші формальні ознаки.
Наведений принцип застосування норм процесуального права узгоджується з принципом застосування норм матеріального права jura novit curia («суд знає закони»), за змістом якого суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
Суди при ухваленні рішень по суті спору не зв'язані посиланнями на норми права, зазначеними у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи. Навпаки, у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог та наданих позивачем пояснень суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.
ВИСНОВКИ: при розгляді заяви, яка надійшла від учасника справи, процесуальна діяльність суду не обмежена назвою процесуального документа. Суд, з`ясувавши якого саме результату прагне досягнути особа, яка звернулася з заявою, вправі застосувати ті норми процесуального права, які регулюють питання, про вирішення якого насправді просить особа.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на перегляд судових рішень, заочне провадження, умови оскарження заочного рішення
