Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 березня 2026 року
у справі № 569/5740/17[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо недопустимості перешкоджання реалізації права на доступ до суду у зв'язку з недоліками роботи суду
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 88 083,05 дол. США.
Заочним рішенням міського суду позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.
Ухвалою міського суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Ухвалою апеляційний суд апеляційну скаргу відповідачки на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2017 року повернув особі, яка її подала.
ОЦІНКА СУДУ
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження (рішення у справі «Волчлі проти Франції» від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
До того ж ЄСПЛ зазначав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Воловик проти України» від 06 грудня 2007 року).
З огляду на викладене, дійшовши висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм у тлумаченні змісту ухвали місцевого суду та застосуванні норм процесуального права, що мало наслідком невиправдане та непередбачуване для заявниці обмеження гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України права на доступ до суду через апеляційний перегляд судових рішень, незважаючи на те, що нею, як відповідачкою, дотримано порядок перегляду заочного рішення.
ВИСНОВКИ: недоліки у роботі суду (зокрема, наведення суперечливих мотивів у судовому рішенні) не повинні перешкоджати учасникам справи в реалізації їх процесуальних прав загалом та права на доступ до суду зокрема.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на перегляд судових рішень, заочне провадження, умови оскарження заочного рішення
