Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 квітня 2026 року
у справі № 904/11028/15
Господарська юрисдикція
Щодо чинників, які впливають на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають
ФАБУЛА СПРАВИ
Господарський суд ухвалив: порушити, за заявою Фізичної особи - підприємця (далі - Кредитор), провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (далі - Боржник) в загальному порядку, передбаченому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядженням майном та призначити розпорядника майна тощо.
Через підсистему "Електронний суд" представник кредитора Акціонерного товариства "Укрексімбанк" подав заяву щодо переходу до процедури ліквідації Боржника.
Через підсистему "Електронний суд" арбітражна керуюча надіслала заяву про участь у справі про банкрутство.
Через підсистему "Електронний суд" кредитор АТ "Укрексімбанк" подав клопотання, за змістом якого просить суд призначити ліквідатором у цій справі про банкрутство Боржника арбітражну керуючу.
Господарський суд ухвалив постанову, залишену без змін постановою апеляційного господарського суду, про: припинення процедури розпорядження майном Боржника, повноваження розпорядника майна арбітражної керуючої, визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі строком на 12 місяців, призначення ліквідатором Боржника арбітражної керуючої, завершення господарської діяльності Боржника та визначення строку виконання всіх грошових зобов'язань Боржника тощо.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Загальні умови для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, які застосовуються у разі переходу з процедури розпорядження майном, регламентовані положеннями статей 48, 49, 58 КУзПБ, тлумачення яких свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду.
Відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з метою погашення вимог кредиторів є головними завданнями, які повинні реалізовуватися в процесі застосування судових процедур банкрутства. КУзПБ надає боржнику процесуальні засоби і період часу обґрунтувати та довести умови відновлення платоспроможності. Водночас, намагання боржника відновити свою платоспроможність мають бути реалізовані у спосіб та строки, визначені КУзПБ, позаяк в іншому випадку створюється стан правової невизначеності для кредиторів, погашення вимог яких втрачає ознаку строковості та гарантії, а також в цілому нівелюється інститут банкрутства, як правовий механізм захисту учасників економічного обороту.
Звертаючись також до рішення ЄСПЛ у справі "Фесенко проти України", FESENKO v. Ukraine (заява № 18693/16) від 10.10.2024 (що стосується порушення права на справедливий суд через надмірну тривалість провадження у справі про банкрутство кредитної спілки), яким встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через надмірну тривалість провадження у справі про банкрутство кредитної спілки та яке у зв`язку з цим є певним орієнтиром того, що процедури банкрутства повинні забезпечувати свій зміст, ту ідею, ті завдання, які закладені в них, Суд наголошує, що надмірна тривалість розгляду справ про банкрутство порушує право на розумний строк судового розгляду за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене та встановлені судами обставини:
- відсутності у справі та неподання суду розпорядником майна на затвердження схваленого визначеними законом кредиторами (частини третя-сьома статті 52 КУзПБ) плану санації Боржника;
- відсутності заяв та клопотань від інвесторів про участь у цій справі;
- дослідження та оцінки як розпорядником майна Боржника, так і судом фінансово-господарського стану Боржника (активу та пасиву) з встановленням обставин перевищення пасиву (загального розміру визнаних судом у цій справі кредиторських вимог до Боржника) над вартістю виявлених активів Боржника;
- спливу встановленого як Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" так і КУзПБ граничного строку, відведеного для проведення у цій справі процедури розпорядження майном, з її тривалістю понад 9 років, що значно перевищує встановлений законом строк для такої процедури;
- прийняття неодноразово зборами кредиторів Боржника рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, а також наявність рішення про обрання кандидатури для призначення ліквідатора Боржника.
Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність підстав для продовження у цій справі процедури розпорядження майном Боржника, для введення процедури санації, однак наявність підстав для визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатора у цій справі.
ВИСНОВКИ: боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його нездатності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Таким чином на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, такі чинники: закінчення встановленого законом (зокрема 170-денного) строку, відведеного для стадії розпорядження майном (частина друга статті 44 КУзПБ); наявність ознак банкрутства (неоплатності); наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та, відповідно, відсутність пропозицій щодо санації боржника і підстав для закриття провадження у справі про банкрутство.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок банкрутства, умови ліквідаційної процедури, тривалість процедури банкрутства