Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 квітня 2026 року
у справі № 382/514/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо закінченого замаху на умисне вбивство, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб (ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України)
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, за ч. 1 ст. 263 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 162 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. А на підставі ч. 3 ст. 78, п. «б» ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 71 КК шляхом приєднання до покарання за цим вироком не відбутого повністю покарання за вироком районного суду суд призначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 72 КК у строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Апеляційний суд ухвалою залишив вирок щодо ОСОБА_7 без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Як убачається з матеріалів кримінального провадження і встановили суди попередніх інстанцій, того дня ОСОБА_7, маючи давні неприязні стосунки з ОСОБА_8, приїхав до помешкання останнього, ще в салоні автомобіля витягнув кільце гранати, вдерся на подвір'я, де побіг за потерпілим і його співмешканкою та кинув приведену в бойову дію гранату в бік господаря оселі, той ухилився, змінивши напрямок руху, граната перелетіла через паркан на сусіднє подвір'я, де стався вибух, внаслідок якого було поранено господарку сусіднього господарства та пошкоджено її майно.
Використання оборонної осколкової гранати, призначеної для ураження живої сили противника, вагою 600 г, масою розривного заряду 60 г із максимальною дистанцією ураження 200 м та кількістю осколків до 300 штук, на подвір`ї приватного будинку, де перебувають дві особи, а сам будинок розташований у приватному секторі серед помешкань інших людей, створює реальну небезпеку для життя багатьох осіб і свідчить про спрямованість умислу ОСОБА_7 на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Проте він не довів свого злочинного умислу до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8 змінив напрямок руху в бік до ОСОБА_7 під час кидання останнім гранати і впав на землю, а ОСОБА_9 вчасно зупинилася поза зоною ураження гранати за рогом будинку.
Тому, за встановлених місцевим та апеляційним судами фактичних обставин, ці дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК.
ВИСНОВКИ: закінчений замах на умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК), полягає в тому, що винувата особа, реалізуючи умисел на позбавлення життя потерпілого, застосовує такі способи і методи вбивства, які, як вона усвідомлює, створюють небезпеку не тільки для життя тієї конкретної людини, яку вона хоче вбити, але й для іншої, хоча б однієї людини (вибухові пристрої, підпал будинку, отруєння джерела води, обстріл натовпу), проте злочин не було доведено до кінця (смерть не настала) з причин, що не залежали від її волі (наприклад, своєчасна медична допомога, втручання третіх осіб).
З'ясування наявності чи відсутності реальної небезпеки для життя інших осіб здійснюється з огляду на кожну конкретну обстановку вчинення злочину.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти життя, кваліфіковане вбивство, незакінчений злочин
